В Олександрівці провели в останню земну дорогу Захисника України Олександра Ізерта
У неділю, 10 травня, у селі Олександрівка відбулося прощання з хоробрим 52-річним українським оборонцем — учасником АТО, старшим сержантом Збройних Сил України Олександром Михайловичем Ізертом.
Рідні, близькі, побратими, керівництво громади, місцевого старостату та жителі Благодатного й Олександрівки зібралися разом, щоб віддати останню шану Герою, який віддав своє життя за свободу та незалежність України.
Олександр Михайлович Ізерт народився 17 січня 1974 року в місті Одеса. Дитячі та шкільні роки провів у селищі Фрунзе Окницького району республіки Молдова, куди переїхав на приживання із мамою. З раннього віку вирізнявся допитливістю та відповідальністю, добре навчався у школі. Після 9 класу вступив до суднобудівельного технікуму в місті Іллічівськ, здобув фах «докер-механізатор». Згодом повернувся до Одеси, де на базі військової академії здобув освіту військового капелана.
Був одружений, має сина Давида.
Життєвий шлях Олександра тісно пов’язаний із селом Олександрівка нашої громади, де колись проживали його дідусь і бабуся - Степан Дмитрович та Євдокія Яківна Смолії, а також народилася його мама - Ганна Степанівна. Сюди він часто любив приїздити у дитячі та юні роки, а також будучи дорослим.
У 2014 році був учасником антитерористичної операції, брав участь у боях у Донецькій та Луганській областях. Із перших днів повномасштабного вторгнення у 2022 році він знову долучився до лав Збройних Сил України, не вагаючись став на захист рідної Батьківщини.
Старший сержант Олександр Ізерт проходив службу у складі батальйону територіальної оборони за спеціальністю старший водій взводу матеріально-технічного забезпечення військової частини. Він брав участь у боях на найгарячіших ділянках фронту, проявляючи мужність і самовідданість. З особливою відповідальністю виконував бойові завдання, демонструючи відвагу та професіоналізм.
За значний особистий внесок у захист незалежності та територіальної цілісності України Олександр Ізерт неодноразово відзначався урядовими нагородами.
Життя Героя обірвалося 30 квітня 2026 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Андронівка Синельниківського району Дніпропетровської області.
Олександр був доброю, відкритою людиною, чуйним сином, хорошим братом, вірним другом і надійним побратимом. Завжди готовий прийти на допомогу, він залишив по собі світлу і добру пам’ять.
Слова співчуття рідним загиблого воїна на траурному мітингу висловили головний спеціаліст відділу загально-організаційного забезпечення Олександрівського старостинського округу Людмила Хабло, перший заступник Томашпільського селищного голови Віталій Годний, офіцер відділення цивільно-військового співробітництва першого відділу Тульчинського РТЦК та СП капітан Роман Снісаренко.
Панахиду вдома відслужив настоятель Томашпільського храму Нерукотворного Образу Христа Спасителя, протоієрей Михайло.
Поховали хороброго українського оборонеця Олександра Ізерта на Олександрівському сільському кладовищі.
Низький уклін і щирі співчуття матері і родині загиблого воїна.
Хай у Царстві Небесному віднайде спокій світла й безсмертна душа Воїна, який не пошкодував найдорожчого - власного життя - заради того, щоб в мирі могли жити інші.
Вічна, світла й незгасна пам’ять Герою!
Вічна пам'ять усім полеглим за Україну Захисникам!
