100-річний ювілей – це Боже благословення за добре серце і гідно прожите життя
20 квітня у нашій громаді відбулася надзвичайно приємна та знакова подія – свій 100 річний ювілей відзначила людина з напрочуд сонячною, щирою та щедрою душею, мешканка села Вапнярки - Мотря Мойсеївна Кедь.
З щирими словами привітань до ювілярки завітав голова громади Валерій Немировський та головний спеціаліст відділу загально-організаційного забезпечення селищної ради Паланського старостинського округу Ольга Мельник. Вони побажали бабусі-іменинниці міцного здоров’я, родинного тепла, довгих років життя у любові та пошані, добра, благополуччя, мирного неба, вручили пам’ятний подарунок та квіти від селищної ради.
Розчулена теплими словами, Мотря Мойсеївна щиро дякувала за увагу, охоче ділилася спогадами зі свого життя, по-материнськи давала мудрі настанови: «Живіть кожен день у мирі з Богом і людьми, робіть добро, будьте смиренними, вчіться прощати й ніколи не тримайте зла на серці. Так виховуйте своїх дітей – тоді у вас все буде добре».
Народилася ювілярка 20 квітня 1926 року в селі Паланка. Тут минуло її непросте дитинство та юність. Після школи закінчила бухгалтерські курси у Тульчині, вийшла заміж за фронтовика Другої світової війни Івана Федоровича Кедя. Разом виховали двох доньок – Ларису та Галину.
Кілька років жінка працювала бухгалтером у сільпо, а понад два десятиліття – у Паланській сільській лікарні, де суміщала одразу три посади: бухгалтера, старшої медсестри та працівника реєстратури. Її працьовитість, доброта та щирість залишили теплий слід у серцях не одного покоління паланчан та вапнярківчан.
У 46 років залишилася вдовою – чоловік помер молодим. Та Мотря Мойсеївна знайшла в собі сили жити далі, працювала, допомагала дітям, брала активну участь у житті села. Її життєвим дороговказом завжди були щира молитва та проста людська доброта. Старалася жити по-совісті, цьому навчала й своїх дітей. У вільний від роботи час любила вишивати, співати українських народних пісень.
Мотря Мойсеївна – надзвичайно чуйна і гостинна. Бувало, як напече цілу піч смачнючих пирогів з яблуками чи ягодами – і вже вся вулиця смакує її неперевершеними смаколиками. З дитинства вона має неабияку любов до квітів – усе життя насаджує їх біля хати, під тином і навіть на городі. Їх розмаїття з ранньої весни до пізньої осені радує не лише бабусю, а й усіх довкола. Й досі старенька залюбки порається біля землі, й каже: «Рух – то життя, а робота завжди давала мені сили й натхнення».
Вже більше десятка років довгожителька проживає разом із онуком Олександром, який з любов’ю доглядає її поважну старість, у всьому допомагає. Попри 100-річний вік Мотря Мойсеївна й досі залишається надзвичайно активною, має добру пам’ять, любить пожартувати, цікавиться новинами села, країни. Мріє дожити до мирних часів, щоб побачитися зі свою старшою донькою, яка проживає в іншій країні. Має бабуся п’ятьох онуків і дев’ятьох правнучат. Щодень молиться за кожного із них, за все дякує Богу, і просить Його, аби чим швидше закінчилась ця страшна війна.
Такі ювілеї – це гордість для нашого краю, адже за кожним старожилом стоїть ціла епоха, багатий життєвий досвід і невичерпна мудрість. Такі люди є живими свідками історії минулого століття, носіями традицій та духовних цінностей, котрі ми маємо свято берегти, щоб ними мали можливість живитися й майбутні покоління.
Шановна Мотре Мойсеївно! Всією великою громадою від щирого серця вітаємо Вас із цим величним ювілеєм! Нехай милостивий Господь й надалі благословляє кожен Ваш новий день, дарує духовне і тілесне здоров’я, радість і спокій, а поруч будуть люблячі й дорогі серцю люди. Хай на Вашому віку буде ще багато ювілейних весен, які бажаємо зустріти під мирним українським небом!
З роси й води Вам, дорога ювілярко, на многії і благії літа!
