У Комаргороді попрощалися із 25-річним Героєм Артемом Трачуком
Вже чотири важких роки на нашій рідній землі триває кривава війна, яка щодня калічить людські долі, забирає життя Захисників України та мирних жителів. Вона не знає жалю й не робить винятків. Сьогодні наша громада знову в глибокій скорботі - ми проводжали в останню дорогу молодого воїна-земляка Артема Валерійовича Трачука із Комаргорода.
Віддати шану Герою та провести його до місця вічного спочинку прийшли рідні, побратими, друзі, однокласники, керівництво громади та місцевого старостату, односельчани.
Артем народився 7 грудня 2000 року в Комаргороді. Тут минули його дитинство і юність. Після школи він навчався у Комаргородському вищому професійному училищі, де здобув кілька спеціальностей: тракторист-машиніст, слюсар з ремонту сільськогосподарських машин та водій автотранспортних засобів. Після навчання працював на будівництві в Одесі.
У 2018 році був призваний на строкову військову службу, а з 2020-го продовжив її за контрактом у Збройних Силах України. Згодом, за сімейними обставинами, звільнився в запас. Артем був одружений, виховував донечку Емілію.
У грудні 2025 року він знову став до лав захисників, служив водієм першого гранатометного відділення взводу вогневої підтримки четвертого батальйону територіальної оборони.
17 лютого 2026 року у місті Лиман Краматорського району Донецької області під час виконання бойового завдання Артем Трачук загинув смертю хоробрих.
Йому було лише 25. Попереду - ціле життя, яке він міг би присвятити родині, донечці, мирній праці. Та замість цього Артем віддав найдорожче - своє життя - за свободу і незалежність України.
На траурному мітингу, що відбувся на Комаргородському кладовищі, до родини зі словами співчуття звернулися староста села Олександр Чоботар, голова Томашпільської громади Валерій Немировський та офіцер відділення цивільно-військового співробітництва Тульчинського РТЦК та СП капітан Роман Снісаренко.
Панахиду відслужив настоятель Томашпільського храму Нерукотворного Образу Спасителя Христа отець Михайло. Поховали Захисника з усіма військовими почестями на сільському кладовищі.
Висловлюємо щирі співчуття родині загиблого воїна. Схиляємо голови у глибокій скорботі перед його героїзмом та відвагою.
ВІЧНА І СВІТЛА ПАМ’ЯТЬ ГЕРОЮ!
