У Яланці в останню дорогу провели ветерана російсько-української війни Олександра Маланчука
Січень нинішнього року приніс Томашпільській громаді чимало болючих втрат – війна забрала життя ще п’ятьох наших земляків. В останній день місяця, 31 січня, ми проводжали в останню дорогу учасника АТО, ветерана російсько-української війни Олександра Васильовича Маланчука із Яланця.
Попрощатися з воїном прийшли рідні, друзі, побратими, представники влади, місцевого старостату, вдячні односельці.
Олександр Маланчук народився 4 вересня 1973 року в Яланці. Після закінчення школи здобув фах токаря у Вінницькому ПТУ. Строкову військову службу проходив в танкових військах у місті Рава-Руська на заході країни. У мирний час працював біля землі, був механізатором у місцевому господарстві. Одружився з односельчанкою Ларисою, разом виховали трьох чудових синів - Владислава, Станіслава та Романа.
З 2014 по 2016 роки Олександр Васильович брав участь в антитерористичній операції на сході України. А з перших днів повномасштабного вторгнення знову повернувся до лав Збройних Сил України. Служив солдатом-навідником 2-ї танкової роти 59-ої окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка. Воював у найзапекліших боях на Миколаївщині, Херсонщині, Донеччині та Житомирщині. Отримав три важкі контузії, лікувався, а навесні 2025 року був змушений демобілізуватися за станом здоров’я. 29 січня 2026 року серце воїна-ветерана зупинилося назавжди.
Олександр Васильович був людиною честі і гідності. Усе своє недовге життя старався жити і поступати лише по совісті. Він був хорошим сином, братом, дбайливим чоловіком і найкращим на світі батьком, надзвичайно люблячим дідусем. Пишався своїми синами-соколами, яких теж виховав справжніми патріотами Батьківщини, й у всьому був для них гідним прикладом. Двоє із них – Владислав і Станіслав нині теж служать у лавах ЗСУ. Мріяв разом із родиною зустріти щасливий день перемоги. Та, на превеликий жаль, ця мрія залишилася нездійсненою…
Траурний мітинг відбувся у центрі села, біля Меморіалу Слави. Зі словами співчуття до родини звернулися староста Яланецького старостинського округу Наталія Савчук, Томашпільський селищний голова Валерій Немировський, офіцер відділення цивільно-військового співробітництва першого відділу Тульчинського РТЦК та СП капітан Роман Снісаренко, однокласниця Олександра - Тетяна Бондар.
Панахиду відслужив священник ПЦУ отець Петро. Поховали Героя на сільському кладовищі зі всіма військовими почестями.
Громада висловлює щирі співчуття родині померлого воїна-земляка.
ВІЧНА І СВІТЛА ПАМ’ЯТЬ ГЕРОЮ, ЯКИЙ ПОКЛАВ ЗДОРОВ’Я І ЖИТТЯ ЗА ГІДНЕ МАЙБУТНЄ УКРАЇНИ!
