90 – НАГОРОДА ЗА ГІДНО ПРОЖИТІ РОКИ!
Останні дні осені подарували нашій громаді ще одну приємну знакову подію. Сьогодні свій ювілейний 90-й день народження відзначає довгожителька із Томашполя, дуже щира і сонячна людина - Ганна Павлівна Грибенюк.
З цієї нагоди бабусю-ювілярку, за дорученням Томашпільського селищного голови Валерія Немировського, привітала головний спеціаліст відділу освіти, спорту, культури і туризму Інна Карпин. Вона подякувала Ганні Павлівні за її життєву мудрість, доброту, побажала міцного здоров’я, добра, довгих і щасливих років життя, мирного неба, любові та підтримки від рідних і близьких.
Народилась Ганна Павлівна 28 листопада 1935 року в багатодітній селянській родині у селі Ракова. Вона була наймолодшою, сьомою дитиною у родині Грибенюків. Дитинство та юність припали на воєнні роки та голодомор 1947 року, із семи дітей в родині вижило лише четверо. Закінчила три класи початкової школи і пішла працювати за маму в поле, на буряки. З щемом та біллю згадує ті роки старенька.
Змолоду тяжко працювала, відбудовуючи народне господарство. Робила різноробочою на Томашпільському цукровому заводі, буряківницею у Липівському колгоспі. І навіть, перебуваючи вже на заслуженому відпочинку, продовжувала трудитися у ланці ТОВ «АК «Зелена долина». Завжди відповідально ставилася до будь-якої ділянки роботи.
Заміж Ганна Грибенюк вийшла за томашпільчанина Григорія Безсмертного. У подружжя народилась донечка Світлана. На превеликий жаль, Григорій Родіонович помер зовсім молодим, йому було всього лише 38 років. Після смерті чоловіка Ганна Павлівна усю себе сповна віддавала роботі. Сама виростила та виховала доньку, вибавила онуків, які давно вже розлетілись із рідного батьківського гніздечка. Втішається бабуся чотирма правнучатами, які дуже люблять свою сивеньку Берегиню роду. І хоча далеко вони нині, але душею завжди поряд зі своєю бабусею, часто їй телефонують. А щоб старенька не дуже сумувала за ними, прислали їй на ювілей власноруч виготовлений подарунок - тепло своїх долоньок і сердець.
Нині Ганна Павлівна проживає разом із донькою Світланою та зятем Олегом, які щодень турботливо, з ласкою, повагою та любов’ю огортають старість своєї найдорожчої на світі матусі.
Не зважаючи на свій поважний вік, бабуся ще й сама потихеньку дає собі раду: доглядає курочок у дворі, любить ділитися спогадами про своє нехитре довге життя. Багато років Ганна Павлівна є прихожанкою свого улюбленого Раківського Свято-Троїцького храму. Ні вдень, ні вночі не полишає вона молитву до Бога за своїх рідненьких, за те, щоб чимскоріш закінчилася війна.
Наша громада пишається, що має таких ювілярів! Щиро бажаємо Ганні Павлівні життєвих сил, надії, любові, світлої радості та побільше позитивних моментів у житті. А ще - зустріти 100-літній ювілей в доброму здоров’ї, у колі своїх найрідніших людей, й обов’язково у мирній Україні.
На многая і благая Вам літа!
