ПІСЛЯ ДОВГИХ МІСЯЦІВ НЕВІДОМОСТІ НА ВІЧНИЙ СПОЧИНОК ДОДОМУ ПОВЕРНУВСЯ ВОЇН-ЗЕМЛЯК ЮРІЙ ФЕРТЮК
Повномасштабна війна, розв’язана Росією проти України, забрала вже тисячі життів наших Захисників і Захисниць. Щодня українці платять найвищу ціну за свободу, незалежність і право жити на своїй рідній землі. Кожна втрата - це невимовний біль, який пронизує всю країну.
Сьогодні, 18 жовтня, наша громада з глибокою скорботою попрощалася із 43-річним Героєм-земляком, який вісімнадцять місяців вважався зниклим безвісти – Юрієм Анатолійовичем Фертюком із Кислицького. Його ім’я стало символом незламності, а пам’ять — частинкою нашої історії.
Попрощатися з хоробрим оборонцем прийшли рідні, друзі, однокласники, побратими, керівництво громади, місцевого старостату, духовенство, жителі села, громади.
Народився Юрій Анатолійович Фертюк 13 травня 1982 року у селі Кислицьке. Тут зростав, закінчив місцеву школу, по закінченні якої вступив на навчання до Комаргородського ПТУ, здобув фах тракториста. Після відслужив строкову військову службу, повернувшись у рідне село влаштувався працювати у місцеве сільгосппідприємство, одружився. Згодом сім’я переїхала на проживання у місто Вінницю, тут Юрій працював водієм вантажних перевезень. Виховував сина Антона і доньку Анастасію.
Із перших днів війни, у березні 2022 року, без вагань, Юрій Фертюк у числі перших добровольців поповнив лави ЗСУ, хоробро став на захист рідної Батьківщини. Спочатку служив у званні солдат водій-хімік ЗСУ. У березні 2024 року був переведений до 71-ї окремої єгерської бригади Десантно-штурмових військ ЗСУ, отримав звання солдат розвідник радіо телефоніст 2 розвідувальної групи спеціального призначення 10 роти спеціального призначення 3 загону спеціального призначення.
З 13 квітня минулого року наш земляк вважався зниклим безвісти. Після довгих місяців страшної та нестерпної невідомості, завдяки ідентифікації, рідні отримали звістку про те, що Юрій Анатолійович Фертюк загинув під час виконання бойового завдання 13 квітня 2024 року в районі населеного пункту Уманське Покровського району Донецької області.
Зі словами співчуття на траурному мітингу, який відбувся на території церкви, до родини загиблого воїна звернулися директор Кислицького будинку культури Юлія Воленюк, перший заступник Томашпільського селищного голови Віталій Годний, офіцер відділення цивільно-військового співробітництва першого відділу Тульчинського РТЦК та СП капітан Роман Снісаренко.
Усі, хто знав Юрія, запам’ятають його як добру, позитивну, веселу та надзвичайно доброзичливу людину. Він був хорошим сином, чуйним братом, онуком, дбайливим чоловіком і батьком, надійним побратимом, готовим у будь-яку важку хвилину підкласти своє сильне дружнє плече.
Поминальну панахиду за упокій душі загиблого воїна Юрія та всіх полеглих за Україну Захисників у храмі Великомучениці Параскеви разом із настоятелем храму протоієреєм Олександром соборно відслужили священники Української Православної Церкви Томашпільського благочиння.
Свій останній спочинок хоробрий український Захисник Юрій Фертюк віднайшов на своїй малій батьківщині - у рідному Кислицькому. Його безсмертна душа довго блукала засвітами фронтових доріг, й нарешті повернулась до рідного дому. Ми віримо, що тепер вона із Господом, де вже немає ні болю, ні війни, а є лише вічна любов і спокій.
Щирі співчуття рідним і близьким полеглого воїна!
Доземний уклін і вічна незгасна пам'ять тобі, мужній Герою! Спочивай із миром у Царстві Небесному!
ПІСЛЯ ДОВГИХ МІСЯЦІВ НЕВІДОМОСТІ НА ВІЧНИЙ СПОЧИНОК ДОДОМУ ПОВЕРНУВСЯ ВОЇН-ЗЕМЛЯК ЮРІЙ ФЕРТЮК
Повномасштабна війна, розв’язана Росією проти України, забрала вже тисячі життів наших Захисників і Захисниць. Щодня українці платять найвищу ціну за свободу, незалежність і право жити на своїй рідній землі. Кожна втрата - це невимовний біль, який пронизує всю країну.
Сьогодні, 17 жовтня, наша громада з глибокою скорботою попрощалася із 43-річним Героєм-земляком, який вісімнадцять місяців вважався зниклим безвісти – Юрієм Анатолійовичем Фертюком із Кислицького. Його ім’я стало символом незламності, а пам’ять — частинкою нашої історії.
Попрощатися з хоробрим оборонцем прийшли рідні, друзі, однокласники, побратими, керівництво громади, місцевого старостату, духовенство, жителі села, громади.
Народився Юрій Анатолійович Фертюк 13 травня 1982 року у селі Кислицьке. Тут зростав, закінчив місцеву школу, по закінченні якої вступив на навчання до Комаргородського ПТУ, здобув фах тракториста. Після відслужив строкову військову службу, повернувшись у рідне село влаштувався працювати у місцеве сільгосппідприємство, одружився. Згодом сім’я переїхала на проживання у місто Вінницю, тут Юрій працював водієм вантажних перевезень. Виховував сина Антона і доньку Анастасію.
Із перших днів війни, у березні 2022 року, без вагань, Юрій Фертюк у числі перших добровольців поповнив лави ЗСУ, хоробро став на захист рідної Батьківщини. Спочатку служив у званні солдат водій-хімік ЗСУ. У березні 2024 року був переведений до 71-ї окремої єгерської бригади Десантно-штурмових військ ЗСУ, отримав звання солдат розвідник радіо телефоніст 2 розвідувальної групи спеціального призначення 10 роти спеціального призначення 3 загону спеціального призначення.
З 13 квітня минулого року наш земляк вважався зниклим безвісти. Після довгих місяців страшної та нестерпної невідомості, завдяки ідентифікації, рідні отримали звістку про те, що Юрій Анатолійович Фертюк загинув під час виконання бойового завдання 13 квітня 2024 року в районі населеного пункту Уманське Покровського району Донецької області.
Зі словами співчуття на траурному мітингу, який відбувся на території церкви, до родини загиблого воїна звернулися директор Кислицького будинку культури Юлія Воленюк, перший заступник Томашпільського селищного голови Віталій Годний, офіцер відділення цивільно-військового співробітництва першого відділу Тульчинського РТЦК та СП капітан Роман Снісаренко.
Усі, хто знав Юрія, запам’ятають його як добру, позитивну, веселу та надзвичайно доброзичливу людину. Він був хорошим сином, чуйним братом, онуком, дбайливим чоловіком і батьком, надійним побратимом, готовим у будь-яку важку хвилину підкласти своє сильне дружнє плече.
Поминальну панахиду за упокій душі загиблого воїна Юрія та всіх полеглих за Україну Захисників у храмі Великомучениці Параскеви разом із настоятелем храму протоієреєм Олександром соборно відслужили священники Української Православної Церкви Томашпільського благочиння.
Свій останній спочинок хоробрий український Захисник Юрій Фертюк віднайшов на своїй малій батьківщині - у рідному Кислицькому. Його безсмертна душа довго блукала засвітами фронтових доріг, й нарешті повернулась до рідного дому. Ми віримо, що тепер вона із Господом, де вже немає ні болю, ні війни, а є лише вічна любов і спокій.
Щирі співчуття рідним і близьким полеглого воїна!
Доземний уклін і вічна незгасна пам'ять тобі, мужній Герою! Спочивай із миром у Царстві Небесному!
