95-РІЧНИЙ ЮВІЛЕЙ ВІДЗНАЧИЛА ДОВГОЖИТЕЛЬКА ІЗ КОМАРГОРОДА
Минулої травневої суботи свій 95-й день народження відзначила ще одна шанована довгожителька Комаргородського старостинського округу – людина надзвичайно доброї вдачі і чуйного серця – Марія Василівна Барасій.
З цією знаковою датою, за дорученням Томашпільського селищного голови Валерія Немировського, ювілярку щиро привітали головний спеціаліст відділу освіти, спорту, культури та туризму Інна Карпин, староста Комаргородського старостинського округу Олександр Чоботар, завідувач відділення догляду вдома КУ «Центр надання соціальних послуг» Алла Барчишена. Вони щиросердно побажали бабусі-іменинниці доброго здоров’я, благополуччя, міцної родинної підтримки, мирного неба й побільше радісних моментів у житті. Вручили квіти та пам’ятні подарунки від селищної ради та КУ «Центр надання соціальних послуг».
Народилася Марія Василівна Барасій (Рабодзей) 25 травня 1930 року у простій селянській родині. Коли Марійці було шість років батьки розлучилися, і вони удвох з мамою як могли, так і виживали у той непростий час. Закінчивши 5 класів, дівчинка ходила в колгоспну ланку сапати кукурудзу в полі - підміняла маму, яка їздила на західну Україну, щоб роздобути для них хоч якихось харчів. У ланці старші жіночки над нею по доброму навіть жартома посміювалися, мовляв, така мала, що й сапу ледве може донести до поля, а працює не гірше від дорослих.
Після війни Марії довелося працювати на зборі бавовни у Херсоні, куди вона їздила із такими ж, як і вона сільськими юнаками та дівчатами, за розпорядженням тодішньої влади. Пригадує, як не витримавши непосильних умов праці, пішки з дівчатами поверталися звідти додому - у рідний Комаргород. В 17 років дівчина влаштувалась працювати дояркою у місцевий колгосп, і тут безперервно вже трудилась цілих 36 років. Довгий час була передовою дояркою, за що неодноразово отримувала Подяки та Грамоти від обласного та районного керівництва.
У 28 років Марія Рабодзей вийшла заміж за односельця Івана Барасія. У подружжя народилося двоє синочків – Віктор і Михайло. Обоє з чоловіком працювали в колгоспі, самотужки зводили власне житло, утримували чимале домашнє господарство – словом, трудилися не покладаючи рук. На превеликий жаль Марія Василівна у 40 років залишилась вдовою, самотужки виховувала та ставила на ноги дітей. А через кілька років пережила ще одне важке горе – поховала сина Віктора.
Донині бабуся Марія проживає у власній оселі, помаленьку доглядає своє нехитре господарство – має кілька курочок, рудого песика і котика. Незважаючи на свій поважний вік довгожителька не втрачає оптимізму, має світлу пам’ять, гарне почуття гумору та злагідливий характер.
Доки позволяло здоров’я бабуся постійно ходила до місцевого храму, але й тепер не полишає молитву - щодень молиться за своїх рідненьких вдома. Усі ранішні та вечірні молитви вона вже давно знає на пам’ять. Молиться, аби Господь благословив нашу землю довготривалим миром, дуже мріє діждатися Перемоги. Має бабуся двох онуків: онучку Лесю та онука Володимира, який є учасником бойових дій, ветераном російсько-української війни. Діждалася вона вже й трьох славних правнучат. До речі, Марія Василівна й досі читає без окулярів, любить дивитися телевізор, сама вправно справляється з пультом керування каналами. Цікавиться тим, що робиться у світі та країні.
Впоратися з буденними клопотами довгожительці допомагає соціальний працівник із КУ «Центр надання соціальних послуг» Таїса Пасинок, якій вона дуже вдячна. Часто навідуються із Вінниці син Михайло з невісткою Тетяною, телефонують онуки, приходять погомоніти про сільські новини подруги-сусідки. Так і живе Марія Василівна – ніколи ні на що не нарікає, й за все, що має, завжди уклінно дякує Богу. І ця її людська простота й доброта, мабуть, і є секрет її рясного довголіття. Бо, як то кажуть, Бог смиренних любить.
Шановна Маріє Василівно! З нагоди Вашого поважного ювілейного дня народження прийміть найщиріші вітання від імені жителів усієї нашої громади. Бажаємо Вам міцного здоров’я, великої Божої милості, благополуччя, родинного тепла. А найголовніше - зустріти СОТУ весну свого життя під мирним небом України у дружному й великому родинному колі.
Хай дарує Вам Господь многії і благії літа!
