ГРОМАДА ПРОВЕЛА В ОСТАННЮ ДОРОГУ ЗАГИБЛОГО НА ВІЙНІ ПРИКОРДОННИКА ІВАНА НАГІРНЯКА
Холодний туман смутку огортає нашу громаду. Клята війна разом з фронтовою похоронкою принесла велике горе у родину наших земляків Нагірняків із села Велика Русава. З поля бою на щиті назавжди вчора повернувся додому їхній дорогий синочок, брат, чоловік, татусь - хоробрий солдат Збройних Сил України Іван Васильович Нагірняк. Із самого ранку до будинку, де мешкав Захисник, зійшлися родичі, друзі, побратими, керівництво громади, працівники місцевого старостату, односельці, жителі громади, щоб з великою шаною вклонитися його ратному подвигу, провести в останню земну дорогу, підтримати згорьовану родину.
Народився Іван Васильович Нагірняк 19 січня 1972 року в селі Велика Русава. Тут промайнуло щасливе дитинства, пройшли роки навчання у школі. По закінченні 8 класу Іван вступив на навчання до Комаргородського професійно-технічного училища, здобув фах тракториста. Згодом відслужив строкову військову службу в армії. Повернувшись додому, влаштувався працювати трактористом у Великорусавський колгосп. Одружився з односельчанкою Мариною. Працювали, будувалися, народили та виховали двійко чудових дітей: сина Богдана і донечку Діану.
Чоловік дуже любив сільську працю, любив поратись біля землі-годувальниці, власними силами утримував чимале господарство. А коли розпочалося повномасштабне вторгнення ворога-загарбника на рідну Батьківщину, з перших же днів став на її захист. Служив інспектором прикордонної служби 3 категорії – помічником гранатометника 3 відділення інспекторів прикордонної служби другої прикордонної застави другого відділу прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування прикордонного загону імені князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України. За участь в оборонних боях був нагороджений нагрудним знаком «Учасник бойових дій» та медаллю «За оборону України».
Загинув сержант Іван Васильович Нагірняк 22 листопада 2024 року поблизу населеного пункту Колісниківка Куп'янського району Харківської області внаслідок скиду невідомого вибухового пристрою з БпЛА.
Іван був дуже добродушною і щирою людиною. Він був дбайливим сином, чуйним братом, гарним сім’янином, найкращим у світі батьком. А ще він був напрочуд відповідальним та хоробрим воїном, вірним побратимом, який сумлінно виконував поставлені бойові завдання, завжди готовий підставити плече допомоги товаришам по службі. Він ніколи й ні на що не нарікав, навпаки своїм позитивом завжди усіх підбадьорював. Як і кожен солдат, мріяв про день, коли на рідній землі знову запанують мир і спокій. Мав ще стільки життєвих планів і задумів. Але клята війна усе вирішила по своєму...
Поминальну панахиду над тілом загиблого, а також за упокій душ усіх загиблих захисників України, у Великорусавському Свято-Покровському храмі соборно відслужили священники Томашпільського благочиння Української Православної Церкви на чолі з настоятелем храму, протоієреєм Сергієм.
В траурному мітингу, який відбувся у центрі села Велика Русава, біля пам’ятника загиблим у Другій світовій війні односельчанам, взяли участь та виступили головний спеціаліст відділу загально-організаційного забезпечення селищної ради Микола Коваль, Томашпільський селищний голова Валерій Немировський, начальник відділення обліку мобілізаційної роботи – заступник начальника першого відділу Тульчинського РТЦК та СП, майор В’ячеслав Рузяк, директор Великорусавського ліцею Іван Горобець.
Свій останній спочинок хоробрий український Захисник Іван Нагірняк віднайшов у рідному селі Велика Русава, де його поховали за усіма християнськими канонами і військовими почестями на сільському кладовищі.
Безмежна вдячність і світла пам’ять тобі, мужній Герою. Нехай милостивий Господь дарує твоїй безсмертній душі спокій і Вічне Царство на Небесах за ту неоціненну жертву, яку ти поклав на Його вівтар в ім’я мирного неба над рідною Батьківщиною.
ВІЧНА І СВІТЛА ПАМ’ЯТЬ ГЕРОЮ!
ВІЧНА ПАМ'ЯТЬ УСІМ ПОЛЕГЛИМ ЗАХИСНИКАМ І ЗАХИСНИЦЯМ УКРАЇНИ!
