ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРІВ
23 листопада Україна та світ вшановують пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років. Сьогодні ми згадуємо про мільйони людських життів, які Україна втратила внаслідок Голодомору і масових штучних голодів.
Цього року ми втретє вшановуватимемо жертв комуністичного геноциду в умовах повномасштабної геноцидної війни росії проти України. Трагічні події, які ми переживаємо, засвідчують: жива пам’ять надзвичайно важлива. Ті, хто чинить злочини проти людства, мають бути засуджені світовою спільнотою, а жертви – гідно вшановані.
Цей скорботний день в Томашполі вшанували покладанням квітів до пам'ятних знаків «Пам’яті жертв Голодомору». Перший заступник Томашпільського селищного голови Віталій Годний, заступник селищного голови з питань діяльності виконавчих органів Борис Наконечний, секретар селищної ради Оксана Потуторовська, керівники структурних підрозділів та працівники селищної ради, учні Томашпільського ліцею, громадськість хвилиною мовчання й тихою молитвою вшанували світлу пам’ять усіх, хто у ті страшні часи потрапив у грізні жорна тоталітарного режиму, кого забрала голодна смерть, поклали до підніжжя пам’ятників запалені лампадки й букети з квітів та пшеничних колосків.
Чимало трагедій пережив український народ, але жахливішого лиха, як Голодомори, історія не знає. Внаслідок цих страшних подій Україна втратила мільйони невинно замучених голодом людських життів, 1,5 мільйони із яких - діти. За своїм вражаючим масштабом Голодомор можна порівняти тільки із втратами нашого народу під час Другої світової війни. І це не історична давнина, а глибока духовна рана, яка нестерпним болем пронизує пам’ять кожного покоління українців.
Сьогодні росія знову застосовує проти українців методи геноциду, щоб знищити нашу ідентичність, культуру, мову. Тож сучасна російсько-українська війна спрямована не тільки на те, щоб знищити незалежність Української держави, але й щоб винищити українців як самобутній народ, як націю.
Сталін у XX столітті та Путін у XXI вдалися до геноцидів, бо інші методи упокорення українського народу не спрацювали. Сталін організував тотальну конфіскацію харчів, блокаду, посилив терор. Путін застосовував повномасштабне вторгнення, яке проявилося звірствами, порушеннями міжнародних законів та звичаїв ведення війни з боку російських військ. Складовими геноцидної політики РФ проти України стали терор, масові вбивства, умисні напади на укриття, шляхи евакуації та гуманітарні коридори, бомбардування житлових районів, сексуальне насильство, воєнні облоги, депортації (насильницьке переміщення українців, зокрема дітей).
В умовах нинішньої російської агресії наша пам’ять про Голодомор 1932–1933 років є чинником суспільної мобілізації українців і світової спільноти для протидії агресору.
Сьогодні демократичний світ висловлює підтримку Україні. Сили безпеки та оборони України героїчно протистоять ворогові. І кожен із нас, пам’ятаючи про злочини комуністичного тоталітарного режиму, всі сили повинен спрямувати на підтримку наших Захисників.
Відтак вшанування пам’яті жертв Голодомору цього року проходить під гаслом «Запали свічку пам’яті за жертвами Голодомору. Борись за Україну та підтримуй воїнів».
У щирій соборній молитві згадаймо нині усіх жертв Голодоморів і репресій. Нехай милостивий Господь прийме їхній біль і сльози, як мучеництво. Й більше ніколи не допустить подібної біди на нашій землі.
