В БОЮ ЗА УКРАЇНУ ЗАГИНУВ МОЛОДИЙ КОМАНДИР ЗЕНІТНО-РАКЕТНОГО ВЗВОДУ ТАРАС БІЛЬМАК
Важкий тягар страшної кровопролитної війни, яку на сході нашої країни 10 років тому розв’язала російська федерація, з кожним днем для українського народу стає дедалі важчим, а ціна – більшою. Війна залишає по собі не лише зруйновані села і міста. Ця лиха сила приносить із собою багато людського горя і страждань. Не висихають сльози матерів, Україна не перестає оплакувати загибель своїх найкращих вірних Синів і Доньок. І з кожним разом ці невимовно болючі втрати стає все важче усвідомлювати та переживати.
Сьогодні у нашій громаді знову скорботний день. Море народу: родичі, друзі, однокласники, вчителі та учні Томашпільського ліцею, бойові побратими, керівництво громади, жителі селища прийшли, щоб віддати шану та провести в останню земну дорогу ще одного нашого молодого Героя-земляка, томашпільчанина - Тараса Юрійовича Більмака, який смертю хоробрих загинув на полі бою, захищаючи рідну Україну від ворога-загарбника.
Народився Тарас Юрійович Більмак 31 грудня 1992 року у селищі Томашпіль. Тут промайнуло раннє дитинство, роки навчання у Томашпільській загальноосвітній школі. Закінчивши 11 класів, юнак продовжив навчання у Комаргородському професійному аграрному ліцеї, здобув фах газоелектрозварника та водія автотранспортних засобів катеригорії С. Після училища влаштувався працювати за фахом на Томашпільський цукровий завод. У травні 2015 року був призваний на строкову військову службу, яку проходив у місті Києві. Відслуживши роки армії, Тарас повернувся у рідне селище, знову пішов працювати на цукровий завод. Згодом деякий час трудився в одній із будівельних фірм міста Києва. З 2020 року працював газоелектрозварником та слюсарем з механоскладальних робіт в Козятинському приватному акціонерному товаристві "Українська технологічна компанія". Звідси і був мобілізований до лав Збройних Сил України у березні 2022 року.
Український солдат Тарас Юрійович Більмак буквально з перших днів російсько-української війни став на захист рідної Батьківщини. Службу ніс на Харківському напрямку. Він був людиною слова, серйозним, цілеспрямованим та рішучим воїном, який на позитиві, без зайвих запитань, завжди бездоганно виконував поставлені бойові завдання. Тарас любив бути корисним у всьому, постійно прагнув самовдосконалення не лише у мирному житті, але й на службі. Відмітивши особливі задатки солдата Тараса Більмака до навчання, військове командування направило його на здобуття підвищення військової кваліфікації. Пройшовши успішно курс військової підготовки, воїн додатково отримав військові спеціальності: оператор ударних БПЛА, оператор приладів придушення каналів керування БПЛА квадрокоптерного типу та стрілок-зенітник переносних зенітно-ракетних комплексів. За відмінні успіхи у службі отримав звання молодшого сержанта, а згодом був призначений командиром відділення зенітно-ракетного взводу 2 стрілецького батальйону. Побратими дуже цінували та любили свого молодого командира. Він ніколи не жалів себе, завжди дбав про товаришів по службі.
2 листопада 2024 року, під час заходу групи на бойове чергування, внаслідок артилерійського ворожого обстрілу, в районі населеного пункту Першотравневе Ізюмського району Харківської області, Герой-Захисник Тарас Юрійович Більмак загинув смертю хоробрих.
Його світлої посмішки, щирої безкорисливої турботи та уваги не вистачатиме усій родині, друзям, побратимам. Тарас був чуйним сином, найкращим у світі братом і дядечком. Він мав легкий характер, був добрим, кмітливим, працьовитим, безвідмовним, завжди готовим прийти на допомогу. У нього завжди було багато друзів, знайомих та побратимів. Його загибель – велика болюча втрата для рідних, для всієї нашої громади.
На траурному мітингу, який відбувся у центрі селища Томашпіль, біля пам’ятного знаку «Борцям за Свободу і Незалежність України», зі словами щирих співчуттів до родини загиблого звернулися перший заступник Томашпільського селищного голови Віталій Годний, начальник першого відділу Тульчинського РТЦК та СП Олег Кучерук.
Божу Службу з похороном над тілом загиблого воїна у Томашпільському костелі Божої Матері з гори Кармель відслужив настоятель парафій РКЦ Томашполя та Вапнярки отець Станіслав.
Свій останній спочинок молодий український Захисник Тарас Більмак віднайшов на католицькому кладовищі селища, де його поховали поряд із родичем, другом та бойовим побратимом Олександром Резніком.
Дуже шкода, що зірка життя Тараса згасла так рано. Він так мріяв добитися чогось значущого у своєму житті. І йому це вдалося... Жаль тільки, що такою дорогою ціною. Адже віддати своє життя заради того, щоб могли жити інші, не кожному під силу. Його мужнє ім’я БОРЕЦЬ – вічно буде жити в серці матері України, в серцях тих, хто був поруч, кому дорогий і рідний, в серцях усіх нас.
Нехай безсмертна душа загиблого Воїна-Героя знайде вічний спокій у Царстві Небесному, а пам'ять про нього залишиться живою серед нас.
ВІЧНА І СВІТЛА ПАМ’ЯТЬ ГЕРОЮ!
ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ УСІМ, ХТО ПОКЛАВ СВОЄ ЖИТТЯ ЗА УКРАЇНУ!
