ПРИВІТАЛИ З ПОВАЖНИМ ЮВІЛЕЄМ!
У дуже гарний та сонячний осінній день 90-й день народження завітав у долю жительки нашої громади, - прекрасної жінки-трудівниці, найкращої у світі матусі-бабусі, дуже позитивнорї і світлої людини Марії Трохимівни Корнійчук із Кислицького старостинського округу нашої громади.
У цей знаковий для ювілярки день до її оселі завітали головний спеціаліст відділу освіти, культури, спорту і туризму Інна Карпин, спеціаліст інформаційно-комп’ютерного забезпечення селищної ради Валерій Дружинін, староста Кислицького старостинського округу Віктор Цимбал. Гості від імені Томашпільського селищного голови Валерія Немировського та від усіх жителів села й громади привітали Марію Трохимівну з її поважним, мудрим ювілеєм, побажали міцного здоров’я, бадьорості духу, радості від кожного прожитого дня, міцної та надійної підтримки рідних, добра та мирного неба.
Бабусенька-ювілярка, незважаючи на свій поважний вік, зустріла нас щирою посмішкою й по-материнськи теплими обіймами. Застали Марію Трохимівну за молитвою. І, як повідала бабуся, нині - це найголовніша та найважливіша для неї справа, яку вона, дякувати Богу, ще може робити самотужки.
Народилася Марія Трохимівна Корнійчук (Попудняк) 20 жовтня 1934 року у селі Кислицьке. На долю людей її покоління випало багато труднощів, отож добре пам’ятає воєнні роки, післявоєнну голодовку та відбудову народного господарства. Бабуся пригадує, як будучи 11-річним підлітком працювала в колгоспі погоничем коня на сівбі кукурудзи. Каже, - посадять мене, тендітну дівчинку, на таку ж виснажену, худющу конячину, і тягнемо обидвоє ту сівалку по ріллі через усе поле.
За шкільною партою Марія навчалася мало. В чотирнадцять років пішла працювати у колгоспну городню бригаду, заробляла трудодні. Згодом пішла працювати на сільську птахоферму, на якій трудилася аж до самого виходу на заслужений відпочинок.
У 22 роки Марія Попудняк вийшла заміж за односельця, - Олексія Корнійчука. У подружжя народилося дві доньки – Раїса і Любов. Чоловік працював на сільській водонасосній станції. В любові та злагоді прожило подружжя 55 щасливих років. Усе своє трудове життя важко працювали, ставили на ноги дітей, на власному обійсті власноруч збудували дві хати.
Осінніми ключами відлетіли у вирій літа, повиростали, повивчалися, створили власні сім’ї доньки. Родина з роками збільшилася: має нині Марія Трохимівна вже 4 онуків та 8 правнучат. Тринадцять років минуло, як відійшов у вічність Олексій Михайлович.
Нині Марія Трохимівна проживає разом з донькою Раїсою, яка десять років тому переїхала на свою малу батьківщину з Хмельницького, аби старенька матір не почувалася самотньою. Так з тих пір і проживають удвох. На гостину часто навідуються онуки, люблять свою сивеньку, завжди усміхнену і лагідну бабусеньку правнучата. Бабуся Марія дуже віруюча людина, тож, за все, що було на її довгому віку, вона уклінно дякує Богу. Скільки дозволяло здоров’я бабуся ходила на молитву до сільського храму. І зараз вона не полишає своєї молитви, - щоденно рано і ввечері молить вона Господа і Матір Божу за своїх рідненьких, за Україну, за наших воїнів-захисників.
На останок Марія Трохимівна тепло подякувала усім за привітання, за приділену їй керівництвом громади увагу. Побажала усім добра, радості, щастя і найголовніше – миру та спокою в країні.
Шановна наша ювілярко! Щиро дякуємо Вам за подаровані миті такого рідного, щирого людського тепла і доброти, якими Ви, мов осіннє тепле сонечко, обіймаєте й зігріваєте своїх рідненьких та всіх довкола. Бажаємо Вам міцного здоров’я, щасливої старості та Божої милості ще на многая і благая прекрасних літ!
