ВЕЛИКА РУСАВА СЛАВИТЬСЯ СВОЇМИ ДОВГОЖИТЕЛЯМИ
Село Велика Русава Томашпільської громади здавна славиться не лише своєю гарною природою та мальовничими краєвидами, а й простими, працьовитими, талановитими людьми. Та найбільшим його скарбом, звичайно ж, є мешканці-старожили. Лише від початку нинішнього року свої знакові ювілейні дати тут вже відсвяткували троє шанованих мешканців села.
А сьогодні, у пору теплого, стиглого літечка, 90-й день народження завітав у долю ще однієї шанованої корінної великорусавчаночки, - надзвичайно життєрадісної та добродушної людини, найкращої у світі матусі-бабусі Галини Онуфріївни Подуфалової.
З нагоди поважного ювілею, за дорученням селищного голови Томашполя Валерія Немировського, до іменинниці завітали головний спеціаліст відділу освіти, спорту, культури і туризму Інна Карпин, спеціаліст інформаційно-комп’ютерного забезпечення селищної ради Валерій Дружинін, головний спеціаліст відділу загально-організаційного забезпечення Великорусавського старостинського округу Микола Коваль, завідувачка сільським будинком культури Валентина Криклива, юні односельчани. Гості щиро вітали ювілярку, бажали їй міцного здоров’я, благополуччя, родинного затишку, мирного неба та щасливого довголіття, й в знак шани та поважного ювілею вручили бабусі-іменинниці подарунок та квіти від селищної ради.
У день ювілею неабияким приємним сюрпризом Галину Онуфріївну порадували її діти та онуки. Домовившись, вони усі гуртом приїхали, щоб привітати свою Берегиню роду, влаштували для матусі-бабусі справжнє родинне свято.
Народилася Галина Онуфріївна Подуфалова (Рудь) 5 серпня 1934 року у селі Велика Русава в багатодітній селянській родині. Окрім неї в сім’ї було ще дев’ятеро дітей. Дуже набідувалися, натерпілися у ті страшні голодні роки. Із десяти дітей вижило лише шестеро. Й досі сивенька ювілярка згадує, як голодували, як не мали ні в що взутися, ні одягнутися, - одна спідничка була і на будень, й про свято. Навіть на танці, у сільський клуб, Галя бігала босоніж. У школі закінчила всього лише один клас, а далі залишилася вдома, у всьому допомагала по господарству батькам, ще змалечку була беручкою до праці.
У 13 років Галина вже пішла працювати в місцевий колгосп. Вправно жала жито, в’язала снопи, виконувала іншу сільську роботу. Трудилася на рівні із дорослими, старалася ні в чому не відставати, ще й іншим підсобляла. У 19 років вийшла заміж за односельця-фронтовика Олексія Никифоровича Подуфалова. Важкої праці іменинниця ніколи не цуралася. Працювала у буряківничій ланці, трудилася в садово-городній бригаді, а згодом і на фермі. А ще їй дуже подобалось вишивати. Бувало, так вдень наробиться, а вночі руки самі тягнуться до голки та барвистих ниток, аби хоч кілька стіжків вишити. Й донині у господі бабусі збереглося чимало речей, вишитих нею власноруч.
Більше п’ятдесяти років прожили вони у парі із чоловіком, у всьому підтримували один одного, завжди навпіл ділили і радості, і смуток. Народили, виховали та поставили на ноги двох чудових дітей: доньку Зіну та сина Григорія. Має ювілярка четверо онуків, втішається дзвінкоголосими правнучатами.
Після смерті Олексія Онуфрійовича, який відійшов у засвіти дев’ятнадцять років тому, син Григорій забрав матір на проживання до себе, у селище Вигода Одеської області. Але Галина Онуфріївна згодилася на переїзд лише за однієї умови, - що взимку вона проживатиме разом із дітьми, а влітку - обов’язково повертатиметься у Велику Русаву, на рідний поріг, до рідної хати, рідних стежин, які дають їй сили та наснаги жити. Й досі, Галина Онуфріївна, не зважаючи на свій поважний вік та проблеми зі здоров’ям, самотужки, по-маленько, порається на милому серцю обійсті, сама ще дає раду невеличкому городу.
Так і живе бабуся-ювілярка, подорожуючи між літом і зимою, радіє кожній дарованій Богом днині, молиться за своїх дітей, онуків, правнучат, вимолює у Всевишнього мир і спокій для всієї України.
Шановна Галино Онуфріївно, від жителів усієї Томашпільської громади щиро вітаємо Вас зі знаковим ювілеєм у Вашому житті! Уклінно дякуємо Вам за багаторічну невтомну працю, за приклад стійкості і терплячості, за те, що своїм життєвим досвідом навчаєте кожного, хто поруч, як у цьому невгамовному вирі життя не розгубити найціннішого – людяності, щирості і доброти. Хай милостивий Господь посилає Вам за це ще на многая і благая літа міцне здоров’я, благополуччя та рідну підтримку. Нехай кожен новий день приносить Вам лише радісні та щасливі моменти. І хай Ваша хата ще не один рік привітно зустрічає Вас та Ваших дітей на рідному порозі.
З ЮВІЛЕЄМ ВАС, ШАНОВНА ДОВГОЖИТЕЛЬКО!
