22-РІЧНИЙ ЗАХИСНИК ВІДДАВ СВОЄ ЖИТТЯ ЗА МИР І НЕЗАЛЕЖНІСТЬ БАТЬКІВЩИНИ
29 липня Томашпільська громада проводжала в останню земну дорогу молодого, 22-річного, воїна-земляка, - справжнього Героя-патріота України, - солдата відділення дорожньої техніки Даниїла Олександровича Бермана, який у цей день назавжди повернувся до рідної домівки «на щиті».
Народився Захисник 4 листопада 2001 року у місті Кривий Ріг Дніпропетровської області. Тут пройшло дитинство. У 2008 році Даниїл пішов до першого класу Криворізької середньо-освітньої школи №103. У 2015 році сім’я переїхала на малу батьківщину матері - у село Рожнятівку, тут закінчував повну середню школу. По закінченні навчання, у жовтні 2020 року, Даниїл Берман був призваний на строкову військову службу за контрактом. З початком повномасштабного вторгнення ворога-агресора на українську землю, зберігаючи вірність військовому обов’язку, продовжив службу в лавах Збройних Сил України, мужньо ставши на захист кордонів рідної Батьківщини. Служив у званні солдат, тракторист відділення дорожньої техніки інженерного взводу батальйону матеріального забезпечення.
Загинув хоробрий воїн 25 липня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Озарянівка Бахмутського району Донецької області.
Даниїл був дуже доброю, чемною, відкритою людиною. І, водночас, незважаючи на свій юний вік, був дуже обов’язковим і цілеспрямованим військовослужбовцем, який з великою точністю і відповідальністю виконував кожне поставлене бойове завдання, був надійним плечем для побратимів. А ще він був хорошим сином, уважним онуком і найкращим братом для своїх менших сестричок Ані та Маринки, й справжнім Захисником-патріотом своєї країни.
Коротке життя Даниїла, наче спалах зорі на світанні, за яке він встиг зробити найбільший та найнеоціненніший крок - віддав своє життя за ближнього свого, за мир і спокій багатьох поколінь українців.
Без найріднішої людини залишились мама Маргарита Степанівна, сестрички, дідусі, бабуся, родина.
Зі щирими словами підтримки і співчуття на траурному мітингу, який відбувся у центрі Гнаткова, біля пам’ятника загиблим у Другій світовій війні односельчанам, до родини померлого воїна звернулися староста Рожнятівського старостинського округу Олена Вонсач, Томашпільський селищний голова Валерій Немировський, начальник відділення обліку мобілізаційної роботи – заступник начальника першого відділу Тульчинського РТЦК та СП, майор В’ячеслав Рузяк.
Поминальну панахиду над тілом загиблого воїна відслужили у Рожнятівському храмі Різдва Богородиці священики Томашпільського благочиння Української Православної Церкви на чолі з благочинним протоієреєм Василієм.
Поховали воїна-земляка на Рожнятівському сільському кладовищі.
Низький уклін тобі, Герою, за твою жертву велику й безсмертну. Нехай твоя світла душа перед Божим престолом молиться за своїх рідненьких, за мир і спасіння України, за волю і незалежність якої ти не пошкодував найбільшого, що мав.
ВІЧНА І СВІТЛА ПАМ’ЯТЬ ГЕРОЮ!
ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ УСІМ ПОЛЕГЛИМ ЗА УКРАЇНУ ЗАХИСНИКАМ І ЗАХИСНИЦЯМ!
