У ВАПНЯРКАХ НА ЧЕСТЬ ПОМЕРЛОГО ГЕРОЯ-АТОВЦЯ ВІДКРИЛИ ПАМ’ЯТНУ ДОШКУ НА ФАСАДІ РІДНОЇ ШКОЛИ
10 травня у Вапнярківській гімназії відбулося урочисте відкриття меморіальної Дошки на честь померлого воїна-земляка, учасника АТО Сергія Володимировича Киби.
Зазначимо, що це вже третя пам’ятна Дошка, яку відкрили на фасаді Вапнярківської гімназії. Дві попередні присвячені загиблим військовослужбовцям-землякам Анатолію Дубчаку та Станіславу Красію.
Український Захисник Сергій Володимирович Киба народився 9 листопада 1974 року у місті Приморсько-Ахтирськ Краснодарського краю. Окрім нього сім’я виховувала ще двох дітей. Невдовзі сім’я переїхала на постійне місце проживання на Україну - в село Паланку Томашпільського району. Спочатку Сергій навчався у Паланській, а згодом – у Вапнярківській школах. Навчаючись в 11 класі він паралельно здобув освіту тракториста-машиніста та закінчив водійські курси у Брацлавському ДТСОАФі.
Строкову військову службу проходив у місті Харків в Національній Гвардії України. Після армії повернувся у Паланку, працював у місцевому колгоспі трактористом. Одружився на односельчанці Раїсі. Згодом працював у Тульчинському державному мисливсько-господарському лісництві, незабаром перевівся на посаду тракториста у ТОВ АК «Зелена долина». Де б Сергій не працював, всюди про нього залишилися лише гарні відгуки та спогади.
У 2015 році Сергій Володимирович за покликом серця поповнив ряди добровольців ЗСУ. Старший сержант окремого мотопіхотного батальйону Сергій Киба брав участь в проведенні антитерористичної операції. У боях за визволення Лукганської області отримав важку контузію, яка в подальшому призвела до непоправних наслідків зі станом здоров’я оборонця. Після повернення додому довгий час лікувався у лікарнях та шпиталях. А у Києві йому поставили остаточний діагноз БАС (боковий аміотрофічний склероз) – це прогресуюче нейродегенеративне захворювання, яке вражає клітини головного та спинного мозку, які відповідають за довільні рухи. На жаль, на даний час методів вилікувати дане захворювання не існує.
Сергію надали другу групу інвалідності. Лікарі боролися за його здоров’я як могли: підшукували дієвіші ліки, застосовували новітні методики реабілітації. Шпиталь у буквальному сенсі став його другою домівко, з якої він практично вже не виходив. Чоловік дуже хотів додому, мріяв побачитися з рідними, доторкнутися рукою до свого улюбленого трактора, на повні груди вдихнути запах рідного села. І таки вимолив лікарів, щоб відпустили його хоч не на довго. А 12 травня 2018 року о 8-й годині ранку його серце перестало битися назавжди...
У заході відкриття пам’ятного знаку взяли участь рідні, друзі, односельці, представники влади громади та старостату, педагогічний та учнівський колективи гімназії. Зі словами співчуттів та вдячності до родини померлого воїна звернулися діловод Паланського старостату Ольга Мельник, заступник директора з навчально-виховної роботи Вапнярківської гімназії Ольга Івіна, бувший директор Вапнярківської школи Сергій Загородній, начальник відділу освіти, культури, спорту і туризму Ігор Ярош, заступник Томашпільського селищного голови з питань діяльності виконавчих органів Борис Наконечний.
Право відкрити меморіальну дошку надали дружині Героя Раїсі Анатоліївні та онучатам. Присутні, схиливши голови в хвилині мовчання, віддали данину шани світлій пам’яті Сергія та усіх полеглих у боротьбі за волю і територіальну цілісність України воїнів. Після чого учасники заходу поклали до пам’ятного знаку живі квіти.
Кожна відкрита меморіальна дошка є не лише даниною пам’яті загиблим на війні воїнам-Героям, а й наказом совісті кожного із нас – свято шанувати та поважати ратний подвиг усіх, хто поклав своє здоров’я і життя заради мирного майбутнього наступних поколінь України.
