Томашпільська селищна територіальна громада
Вінницька область

З РОСИ Й ВОДИ ВАМ, ШАНОВНА ЮВІЛЯРКО!

Дата: 02.04.2024 15:25
Кількість переглядів: 99

Сонячного квітневого дня 90-та весна завітала в долю ще однієї старожилки із Великої Русави – дуже сильної духом людини, терплячої, лагідної матусі-бабусі, невтомної трудівниці Марії Володимирівни Чумак.

З поважним ювілеєм іменинницю від імені голови Томашпільської селищної ради Валерія Немировського, односельчан та усіх жителів громади  привітали старший спеціаліст відділу освіти, спорту, культури і туризму Інна Карпин, головний спеціаліст відділу загально-організаційного забезпечення Великорусавського старостинського округу Микола Коваль, завідувачка сільським будинком культури Валентина Криклива. На адресу ювілярки у цей день лунали слова вдячності, вітань та побажання міцного здоров’я, сил, наснаги, мирного неба, у колі дорогих серцю людей зустріти ще й СОТУ весну. З нагоди 90-річчя гості вручили Марії Володимирівні подарунок і квіти від селищної ради та пісенний дарунок у виконанні талановитої великорусавчаночки Насті Ситник.
Народилась Марія Володимирівна Чумак (Шкурак) 2 квітня 1934 року у багатодітній селянській родині у селі Біла (Томашпіль). Добре набідувалася вона ще з самого дитинства, на яке припали важкі роки голоду і війни. Від голодної смерті тоді 6-річну Марійку врятувала рідна тітка, яка на літо відвезла дівчинку на західну Україну. Там вона прилаштувала племінничку в заможну польську родину пасти корови влітку за мізерну плату, а найголовніше… ¬- за їжу. А на зиму дівчинку забрали назад додому. Добрі господарі, жаліючи свою маленьку наймичку, дали їй в дорогу ще й трохи їстівних припасів для рідних: крупів, хліба, борошна.
Далі вона закінчила всього 4 класи у Томашпільській школі. Настали важкі роки випробувань Великою вітчизняною війною. Зі старшою сестричкою як могли допомагали мамі: поралися по господарству, доглядали двох менших сестричок. 9 і 10 класи Марія закінчила у вечірній школі у Великій Русаві. А по закінченні школи пішла працювати на Томашпільський цукровий завод. Виконувала різну непосильно-важку для дівчинки-підлітка роботу.
У 19 років зустріла свою другу половинку - великорусавчанина  Івана Чумака. Одружились, молоду сім’ю у Великій Русаві прийняла до себе жити чоловікова бабуся. Обоє пішли працювати в сільський колгосп. Марія Володимирівна увесь свій трудовий вік працювала в сільській буряківничій ланці, дванадцять років була її незмінною ланковою. Іван Федорович трудився трактористом. У молодої сім’ї народилось дві донечки - Галина і Раїса.
На превеликий жаль, недовго довелось прожити Марії Володимирівні в парі. Одного ранку Іван Федорович пішов на роботу, і додому вже... не повернувся. Під час негоди велетень-трактор Т-150 перекинувся в полі, а водій загинув на місці аварії.
Як важко та гіренько було тоді Марії Володимирівні, знає один лише Бог. На її руках тоді залишилась хвора донечка Галя, яка є інвалідом з дитинства. Треба було самій і на прожиття заробити, і домашнє господарство попорати, й дітям допомогти. Молодша доня тільки но вийшла заміж і теж ще потребувала батьківської підтримки. Виживала жінка тоді, як могла: і навіть після виходу на пенсію вона ще десять літ трудилась в ланці. Окрім того, підробляла в селі кухаркою. Вправну Марію Чумачиху односельці залюбки наймали варити обіди на весілля, поминки чи ще якусь родинну оказію. Бабуся Марія ще й донедавна, скільки позволяло здоров’я, тішила своїх рідних духмяною випічкою та іншими смаколиками, адже кулінарія – одне із її найбільших захоплень.
Всюди встигали її роботящі невтомні руки, ніколи не сиділа без роботи. А свою втому і тугу виливала в пісні, яка для неї була і розрадою, і втіхою. Разом з такими ж сільськими трудівницями співала у хор-ланці. Дзвінкоголосих русавчаночок часто тоді запрошували виступити на урочистих заходах району, і навіть за його межами. Жалілася на своє важке життя одному лише Богу, до якого вона щодень слізно молилась і просила, аби укріпив і дав життєві сили, бо ж дуже потрібна її підмога доням-кровинкам. Так непомітно, у важкій повсякденній праці й промайнуло майже ціле століття.
Скільки дозволяло здоров’я, бабуся Марія топтала стежинку до рідного сільського храму. Вона й зараз молиться за своїх рідненьких, й за мир в усьому світі. А ще бабуся завжди цікавиться новинами, самотужки, і навіть без окулярів, читає свіжі газети. Надіється, що встигне прочитати й про найбажанішу новину для всіх українців – Перемогу і мир. Старенькій матусі та старшій сестричці в усьому допомагає Раїса Іванівна зі своєю сім’єю – молодша доня ювілярки. Дуже люблять свою бабусю-лебідку онуки й дворічна праправнучка Софійка, для яких вона завжди є мудрою порадницею.
Шановна Маріє Володимирівно! Щиро вітаємо Вас із вашим поважним ювілеєм! Щиро дякуємо Вам за приклад стійкості і здатності не втрачати сил ні перед якими труднощами. Уклінно дякуємо Вам за ту невичепну криницю людяності, доброти і любові, з якої спрагло п’ють снагу до життя не лише ваші рідні, а й усі хто Вас знає.
Нехай милостивий Господь посилає Вам ще многая літ і весен, які бажаємо прожити у здоров’ї і мирі.
З роси й води Вам, шановна ювілярко!

Фото без описуФото без описуФото без опису

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування: Чи підтримуєте ви об’єднання Томашпільської лікарні з іншим медичним закладом з метою створення територіального медичного об’єднання зі статусом загального закладу зі збереженням ресурсів?

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій

Зареєструватись можна буде лише після того, як громада підключить на сайт систему електронної ідентифікації. Наразі очікуємо підключення до ID.gov.ua. Вибачте за тимчасові незручності

Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь