ВІН АНГЕЛОМ ЗЛЕТІВ У НЕБЕСА...
Безжальна війна продовжує безпощадно забирати життя молодих, сповнених сил і надій, хоробрих синів і дочок України. Від болючих непоправних втрат невимовним материнським криком вже волає вся наша стражденна земля. Не оминають чорні звістки про горе і нашу Томашпільську землю. Лише за останній місяць скорботний список громади поповнився безсмертними іменами чотирьох полеглих воїнів-земляків, в числі яких і 32-річний військовослужбовець із Великої Русави Денис Луцишен.
Сьогодні, 3 березня, море людей зібралося, щоб в останню земну дорогу провести молодого, мужнього воїна-Героя – для всієї громади велику, болючу і непоправну втрату. Віддати шану загиблому воїну і розділити біль важкого непоправного горя з його родиною прийшли побратими, однокласники, друзі, керівництво громади, Великорусавського старостату, священники, односельчани, жителі громади.
Народився Денис Романович Луцишен 13 листопада 1991 року у селі Велика Русава. Тут зростав, закінчив Великорусавську загальноосвітню школу. Денис з раннього дитинства полюбив храм і духовне життя, з радістю і особливим благоговінням прислужував священнику у вівтарі на Літургіях. Після закінчення 11 класу вступив на навчання до Ужгородської української богословської академії імені святих Кирила і Мефодія, здобувши тут кваліфікацію бакалавра. Далі продовжив навчання у Карпатському університеті імені Августина Волошина – тут здобув кваліфікацію викладача філософії та філософських дисциплін.
У 2013 році був призваний на строкову військову службу до Збройних Сил України. У 2014 році брав участь в антитерористичній операції на сході України. За оборону Донецька та Луганська отримав бойові нагороди учасника АТО та статус учасника бойових дій.
Потім тривалий час працював за кордоном. А почувши звістку про те, що ворог-загарбник посягнув на територіальну цілісність рідної Батьківщини, Денис одразу ж повернувся на Україну, мотивуючи це тим, що тут такі як він потрібніші. Вступив на контрактну службу до лав ЗСУ. Служив у званні стрілець 2 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 1 стрілецької роти.
Загинув наш хоробрий воїн-земляк 24 лютого 2024 року в районі населеного пункту Ласточкіно Донецької області. В тому пекельному бою в одну мить рідні втратили найдорожчого у світі сина, братика, онука, а Україна – свого вірного патріота, професіонала-захисника.
Поруч з Денисом було легко і жити, і служити. Він був скромним і водночас дуже відповідальним і сміливим. Всі поставлені бойові завдання завжди виконував чітко, професійно, виважено. Усім своїм великим серцем Денис любив людей, умів радіти чужим успіхам, був відкритою та доброзичливою людиною. Мав світлу душу, був дуже позитивною людиною, і до останньої хвилини жив з вірою в перемогу добра над злом, з вірою у Бога.
Денис понад усе любив і поважав своїх батьків, сестричку, бабусю. Завжди з фронту їм телефонував, заспокоював, розраджував. Юнак залишив по собі гарні спогади у однокласників, однокурсників, мав багато друзів. Він умів дружити, був вірним, надійним побратимом, ніколи не відмовляв у допомозі й мав загострене почуття справедливості. А для товаришів по службі він був взірцем мужності і стійкості. Таким Дениса назавжди запам’ятають усі, хто його знав і любив.
Війна назавжди змінила долю ще однієї осиротілої родини. Без найріднішої людини залишились убиті горем батьки, сестричка, бабуся. А з ними разом осиротіли й усі ми, вся Україна.
Поминальну панахиду над тілом загиблого, а також за упокій душ всіх загиблих захисників України, у Великорусавському Свято-Миколаївському храмі соборно відслужили священники Томашпільського благочиння Української Православної Церкви на чолі з настоятелем храму, протоієреєм Сергієм.
У траурному мітингу, який відбувся у центрі села Велика Русава, біля пам’ятника загиблим у Другій світовій війні односельчанам, взяли участь та виступили староста Великорусавського старостинського округу Микола Коваль, голова Томашпільської селищної ради Валерій Немировський, начальник Тульчинської районної військової адміністрації Олександр Гаврилюк, начальник відділення обліку мобілізаційної роботи – заступник начальника першого відділу Тульчинського РТЦК та СП, майор В’ячеслав Рузяк, класний керівник Олег Мацьків. Зі щирими словами вдячності за допомогу і підтримку родини у горі до всіх присутніх звернулася сестричка Олена.
Свій останній спочинок молодий український Захисник Денис Луцишен віднайшов у рідному селі Велика Русава, де його поховали за усіма християнськими канонами і військовими почестями на сільському кладовищі.
У Бога всі живі. І Денис не помер - він Ангелом злетів у Небеса... Ми щиро віримо, що його безсмертна і чиста душа навічно поповнила ряди воїнів Небесної гвардії. Ангельськими крилами і молитвою зі святих Небес він тепер вірно оберігатиме своїх рідненьких, і всю Україну.
Легких хмаринок душі твоїй, Герою, і Царства вічного у Божих Небесах. А на землі рідній, за яку ти віддав своє життя, нехай буде світла пам’ять твоєму ратному подвигу.
Вічна пам'ять усім полеглим Захисникам і Захисницям!
