ТОМАШПІЛЬСЬКА ГРОМАДА В ОСТАННЮ ЗЕМНУ ДОРОГУ ПРОВЕЛА ВОЇНА-ЗЕМЛЯКА ВАЛЕРІЯ СОЛЯРА
Гірким видався нинішній лютий для всіх українців. Оскаженілий ворог продовжує сіяти розруху, смерть, горе і сльози в усі куточки нашої багатостраждальної України. На превеликий жаль, не обминає біль втрат і нашу громаду.
Сьогодні, 2 березня, наша громада в останню земну дорогу провела вірного сина України, хороброго воїна-земляка, 52-річного олександрівчанина Валерія Івановича Соляра.
Попрощатися із Захисником і розділити біль втрати з його рідними прийшли військовослужбовці, побратими, керівництво громади, Олександрівського старостату, священники, вдячні односельчани та жителі громади.
Народився Валерій Іванович Соляр 12 жовтня 1971 року в селі Олександрівка у простій, працьовитій хліборобській родині. Тут промайнуло дитинство і шкільні роки. По закінченні Олександрівської загальноосвітньої школи навчався на тракториста в Тульчинському професійно-технічному училищі. Відслужив армію, повернувся у рідне село, працював трактористом у місцевому колгоспі, любив працювати біля землі-годувальниці. Був одружений, разом із дружиною Любою виховували сина Сергія та доньку Анастасію.
З перших днів російсько-української війни, 1 березня 2022 р., Валерій був мобілізований до лав ЗСУ на захист Батьківщини. Служив у званні солдат майстер-номер обслуги 2 мінометного взводу мінометної батареї. Загинув мужній український солдат Валерій Соляр 26 лютого 2024 року під час запеклого бою з ворогом-загарбником в районі населеного пункту Сєверне Донецької області.
Валерій був дбайливим чоловіком і батьком, доброю і щирою людиною. Де б він не служив, завжди переймався долею побратимів-земляків, ділився набутим бойовим досвідом, давав слушні поради молодшим бійцям, із сумлінням виконував бойові завдання.
Війна осиротила ще одну українську родину і всіх нас. Без чоловіка залишилась дружина, без батьківського плеча син і донька, навіки втратив надійну підтримку старший брат.
Поминальну панахиду над тілом загиблого воїна вдома відслужили священники Томашпільського благочиння Української Православної Церкви на чолі з благочинним протоієреєм Василієм.
Зі щирими словами співчуттів на траурному мітингу, що відбувся біля пам’ятника загиблим у Другій світовій війні односельчанам у центрі села Олександрівка, до рідних загиблого воїна звернулися головний спеціаліст відділу загально-організаційного забезпечення Олександрівського старостинського округу Ольга Хабло, голова Томашпільської територіальної громади Валерій Немировський, начальник відділення обліку мобілізаційної роботи – заступник начальника першого відділу Тульчинського РТЦК та СП, майор В’ячеслав Рузяк.
Поховали воїна-земляка Валерія Соляра на Олександрівському сільському кладовищі.
Безмежна вдячність і світла пам’ять ТОБІ, МУЖНІЙ ГЕРОЮ. Нехай милостивий Господь дарує твоїй душі спокій і Вічне Царство на Небесах за ту неоціненну жертву, яку ти поклав на Його вівтар в ім’я мирного неба над рідною Батьківщиною.
Вічна пам'ять усім полеглим за волю і незалежність українським Захисникам і Захисницям!
