Вітаємо з ювілеєм!
Нинішній січень видався дуже щедрим на славні, поважні ювілеї довгожителів нашої громади. Ось і сьогодні, 25 січня, 90-річний ювілей засніженою гілочкою калини ніжно постукав у шибку до жительки Кислицького Палагни Олексіївни Кучер.
Привітати іменинницю у цей у цей чудовий зимовий день від імені голови Томашпільської селищної ради Валерія Немировського та жителів громади завітали головний спеціаліст відділу освіти, спорту, культури і туризму Інна Карпин та староста Кислицького старостинського округу Віктор Цимбал. Вони тепло привітали ювілярку із днем її народження, побажали здоров’я, благополуччя, мирного неба, а від селищної ради вручили цінний подарунок та квіти.
Народилася Палагна Олексіївна (Павлига) Кучер 25 січня 1934 року у селі Кислицькому в багатодітній сільській родині, де крім неї було ще 4 дітей. Свого дитинства бабуся вже майже не пам’ятає. Розповіла лишень, що скільки себе пам’ятає – все важко трудилася. Ледь закінчивши чотири класи школи пішла працювати у місцевий колгосп. А у 15 років вже на рівні з дорослими працювала дояркою. Потім пішла працювати на вузькоколійку укладальником залізничної дороги, далі працювала пралею у Військовому містечку, трудилась у колгоспній ланці. Останніх двадцять років, перед виходом на заслужений відпочинок, працювала свинаркою у місцевому колгоспі. І де б не трудилась Палагна Олексіївна – всюди її поважали за старанність і працьовитість, не раз відмічали державними відзнаками від села та району.
Вийшла заміж за односельця Івана Кучера. У подружжя народилась єдина донечка Надійка. Разом важко працювали, старалися, власними силами зводили будинок.
На превеликий жаль, вже минуло сорок років, як відійшов у вічність Іван Григорович. Палагна Олексіївна усю себе сповна віддавала роботі, чим могла допомагала сім’ї доньки, яка на велике щастя матері, залишилась жити із сім’єю у батьківській хаті. Має тепер на схилі літ доглянуту старість, за що дуже вдячна доньці Надії та зятю Анатолію. Великою втіхою і розрадою для бабусі є двоє онуків та четверо правнучат.
Роки збігли, наче весняні струмочки... Але Палагна Олексіївна, не зважаючи на свій поважний вік, ще й досі не мислить і дня без роботи: по мірі можливості порається по господарству, влітку – на городі, любить щоб скрізь і у всьому був лад та порядок. Каже, що поки людина трудиться – доти вона живе. А це і є, мабуть, секретом її довголіття.
Шановна Палагно Олексіївно! Нехай милостивий Господь посилає Вам свої милості, сили і здоров’я ще на многая і благая літ. Щоб Ви ще довго могли заряджати своїм прикладом, оптимізмом і силою духу своїх наймиліших серцю людей та всіх довкола. Щасливого Вам довголіття, мирного неба над головою, лише гарних новин від онуків та правнучат, і разом з усіма дочекатися великої радості Перемоги.
