Томашпільська громада провела в останню життєву дорогу 26-річного захисника з Комаргорода
Страшна війна продовжує приносити горе і смуток в українські родини. Сім’ю Борденюків з Комаргорода вона без жалю двічі торкнулася своїм чорним крилом смерті. Не встигли рідні оговтатися від втрати голови сімейства, як на початку жовтня цього року знову страшне горе фронтовою похоронкою увірвалося у їхнє життя, посіявши вічний смуток у серце і без того згорьованої матері-вдови Оксани Володимирівни. 6 жовтня 2023 року під час виконання бойового завдання загинув її син, її надія і опора - Сергій Миколайович Бойко.
Сьогодні, 18 жовтня, провести в останню дорогу молодого мужнього захисника України прийшли рідні, побратими, військовослужбовці, колеги по службі з відділення Національної поліції №2 селища Томашпіль, друзі, однокласники, односельці, керівництво району, громади, старостату, духовенство, мешканці села та громади.
Народився Сергій Миколайович Бойко 12 жовтня 1996 року у селі Комаргород. Тут зростав, навчався у місцевій школі, по закінченні якої вступив на навчання до вищого професійного училища №41 міста Тульчина, здобув спеціальність молодшого спеціаліста по експлуатації та ремонту машин і обладнання агропромислового виробництва. Після навчання працював апаратником нанесення полімерних та парафінових покриттів на сири у Вапнярській філії ТОВ «Фуд Девелопмент» у місті Тульчині, потім працював мерчендайзером у ТОВ «Рошен-кондитер» у місті Вінниці. У квітні 2023 року Сергій прийняв рішення вступити до лав штурмового полку «Цунамі» Об’єднаної штурмової бригади Національної поліції «Лють». З травня 2023 року молодший лейтенант поліції Сергій Бойко ніс службу на посаді інспектора взводу №2 роти №1 батальйону №1 полку управління поліції особливого призначення №2 штурмового полку «Цунамі» Департаменту поліції особливого призначення «Об’єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють».
6 жовтня 2023 року відважний воїн Сергій Бойко прийняв свій останній бій в районі населеного пункту Курдюмівка Бахмутського району Донецької області. Ворожий снаряд навіки обірвав життя молодого українського патріота.
Він був сміливим, веселим, щирим, відкритим, уважним, життєрадісним, легко знаходив спільну мову з кожним, був душею компанії. Завжди готовий прийти на допомогу та вирішити будь-які питання. А ще він був дуже доброю і щирою людиною, найкращим сином для матері, її опорою і розрадою, найкращим турботливим та люблячим братом для сестричок. Своєю хоробрістю, мужністю, відважністю, сміливістю та патріотизмом Сергій був гідним взірцем для наслідування. Тому його загибель стала справжнім ударом не лише для рідних, а й для усіх, хто його знав.
Сергій мав дуже багато планів, зокрема хотів продовжувати та розвивати свою військову кар’єру. Мріяв про щасливу родину, діток та мирне майбутнє. Проте всі молоді мрії і плани безжально розтоптала війна.
У загиблого воїна залишились мама Оксана Володимирівна, батько Микола Васильович, сестрички Марія і Тетяна, родина.
Зі словами співчуття на траурному мітингу, що відбувся на території Комаргородського Свято-Миколаївського храму, до родини загиблого звернулися староста Комаргородського старостинського округу Олександр Чоботар, голова Томашпільської територіальної громади Валерій Немировський, начальник Тульчинської військової адміністрації Олександр Гаврилюк, головний інспектор відділу організації соціальної роботи управління кадрового забезпечення Департаменту поліції особливого призначення «Об’єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» підполковник поліції Володимир Скрипець. Учасники мітингу вшанували пам'ять загиблого хвилиною мовчання.
Поминальну панахиду над тілом загиблого воїна у Свято-Миколаївському храмі соборно відслужили священики Української Православної Церкви Томашпільського благочиння на чолі з протоієреєм Йосифом.
Поховали воїна-земляка на Комаргородському кладовищі, неподалік від могили вітчима – Героя-захисника Сергія Пилиповича Борденюка.
Низько схиляємо голови перед твоїм ратним подвигом, мужній Герою. Нехай ніщо не затьмарить твого вічного спочинку. Хай милостивий Господь прийме твою світлу душу у Царство Небесне, де ти вже зі святих небес оберігатимеш молитвами своїх рідненьких та свою Батьківщину, яких ти любив понад усе на світі. Живим залишайся у вічній пам’яті, Герою, і немеркнучим промінням своєї душі огортай рідну українську землю, за яку віддав своє молоде життя.
