На околиці Пеньківки відкрили пам’ятник жертвам єврейського Голокосту
9 серпня у Томашпільській громаді відбулась подія, яка стала знаковою не лише для її жителів, а й для усієї Вінниччини. У селі Пеньківка встановили перший у нашій області пам’ятник розстріляній у роки репресій єврейській сім’ї.
28 липня 1941 року привселюдно, на очах селян німецькі окупанти вивели за село і по-звірячому розстріляли безвинну єврейську родину Штенберга Менделя із дев’яти дорослих чоловіків та жінок, чотирьох дітей віком 9,10 місяців, 4-х та 6-ти років. Відомості про цю страшну трагедію, яка сталася 82 роки тому у місцині Гоців яр села Пеньківка (куток села Шляхетчина) віднайшла в секретних архівних документах тих часів заступник директора державного архіву Вінницької області, кандидат історичних наук, заслужений працівник культури України Фаїна Аврамівна Винокурова. Вона ж і стала ініціатором ідеї про вшанування пам’яті жертв Голокосту. Її ініціативу підтримали єврейська месіанська громада міста Вінниці та Фонд «Шамаш». Його керівники Сергій та Марина Сізові звернулися з проханням до Томашпільської селищної ради надати дозвіл на спорудження пам’ятника на території нашої громади. Фонд «Шамаш» повністю взяв на себе усі фінансові витрати з виготовлення та встановлення пам’ятника на братській могилі розтріляної сім’ї Штенберга.
У відкритті пам’ятника взяли участь голова Томашпільської територіальної громади Валерій Немировський, староста Пеньківського старостату Віктор Ромашук, громада села Пеньківка, кандидат історичних наук Фаїна Винокурова, представник Єпископського Служіння Баптистських церков Іван Малініч, пастор Баптистської церкви міста Вінниця Павло Яновський, представники єврейської месіанської громади та керівники Фонду «Шамаш» Сергій та Марина Сізові.
Гості щиро дякували голові громади Валерію Немировському та виконавчому комітету селищної ради, які прийняли рішення про надання дозволу єврейській общині для встановлення пам’ятника розстріляним співвітчизникам, старості та жителям села, що допомогли облагородити територію та уклінно дякували нащадкам тих пеньківчан, які у роки війни, всіляко допомагали євреям рятуватися від переслідувань, переховували їх, годували, часто ризикуючи навіть власним життям. Наостанок вони щиро побажали, щоб ніколи й нікому не довелось пережити подібні жахіття, через які пройшов у роки Другої світової війни єврейський народ. Вся подія відбулась в теплій атмосфері спогадів, шани та вдячності.
У своєму зверненні до присутніх очільник громади Валерій Немировський зауважив, що відкритий мовчазний пам’ятник наче на повен голос закликає усіх до миру, який сьогодні виборює Україна, до єднання всіх миролюбивих сил, до співчуття стражденним часів Голокосту і нинішнього тривожного сьогодення. Бо пам’ять – це велика сила, в якій закодовані і Перемога, і продовження життя, і шана, і безсмертя.
За упокій душ розстріляних євреїв помолились служителі Баптистської церкви міста Вінниці. На єврейські могили не приносять квітів – ні живих, ані штучних. На знак пам’яті на них кладуть камінчики, які символізують вічну пам’ять про померлих. Шануючи традиції гостей, присутні поклали до підніжжя пам’ятника камінчики, а за українською традицією – живі квіти.
