ЮВІЛЕЙ, ОСВЯЧЕНИЙ ЛЮДЯНІСТЮ І ДОБРОМ
25 березня свій 90-річний ювілей святкувала жителька Томашполя Марія Андріївна Вусата. Є що згадати їй за ці роки, нічого пам’ять не зітерла, не розгубила...
Народилася Марія Окруцінська у 1933 році в багатодітній селянській родині у селі Дяківці Літинського району. Ще з самого дитинства її доля була непростою. Коли в сім’ї було трійко малолітніх дітей, а четвертого мама ще тільки носила під серцем, 19 серпня 1937 року, саме на свято Преображення Господнього, за безглуздим рішенням Вінницької особливої трійки НКВД, забрали та розстріляли годувальника сімейства, який не хотів віддавати в комуну важкою працею нажите майно. Марійці на той час було всього 4 роки. Майно енкаведисти все ж таки забрали. Матері самій довелося доглядати та самотужки «ставити на крило» чотирьох дітей. Як було тоді важко, годі й розповідати... А у 1956 році прийшло повідомлення, що Андрія Окруцінськорго реабілітовано посмертно.
Непросто було ставати на ноги молодій дівчині без батьківського піклування. У рідному селі закінчила 5 класів. Вечірню школу довелося закінчувати вже тоді, коли переїхала до старшої сестри у Івано-Франківськ. Потім заочно закінчила Кам’янець-Подільський харчовий технікум. А у 1954 році приїхала в Томашпіль, працевлаштувалася на місцевий цукрозавод, на якому майже усі свої трудові роки працювала нормувальницею. Тут зустріла й свою долю – Тимофія Вусатого, який на той час уже працював на цукровому заводі начальником зміни. У молодої сім’ї народилося дві донечки Люба і Рая. Старша донька проживає далеко від батьківського дому – у місті Сумах. Молодша, Рая, – мешкає поблизу батьків, у Томашполі, частенько навідується та у всьому допомагає.
Але Марія Андріївна, не зважаючи на свій поважний вік, не розраховує на сторонню допомогу, ще сама із задоволенням порається по господарству, доглядає за квітами, яких вона обожнює, інколи ще самотужки ходить на базар чи в магазин за продуктами, любить поспілкуватися з людьми.
Як рідну зустрічають та спілкуються із нею працівники Томашпільської музичної школи, де вона, після виходу на заслужений відпочинок, декілька років працювала техпрацівницею. Люблять її люди за порядність, доброзичливість, чуйність. Вона своїм позитивом заряджає на добро всіх, хто її знає.
На превеликий жаль, Тимофій Євдокимович не дожив до ювілею дружини всього 40 днів. Помер він 15 лютого 2023 року у віці 93 роки.
67 щасливих років прожило у парі подружжя Вусатих. Старалися ладнати між собою, один одного у всьому підтримували, поважали, ніхто ні на кого голосу не підвищив.
Про секрет довголіття у Марії Андріївни годі й запитувати, адже його й так видно неозброєним оком – це доброта, людяність, щирість, терплячість, доброзичливість, з якими вона ставиться не лише до своїх рідних, а й до усіх, хто її оточує.
Найбільшим багатством сім’ї довгожителів Вусатих є, звичайно ж, їхні діти: донечки, 4 онуків та вже 5 правнуків. Старший з яких - Карим - є гордістю всієї родини, адже є військовослужбовцем Національної Гвардії України. Бабуся щодень молить Бога, щоб оберігав його та усіх наших воїнів.
Хай же милостивий Господь почує Ваші молитви, шановна ювілярко, й дарує міцне здоров’я Вам та Вашим рідним. А радість Перемоги хай прилине до вас зі щасливих вуст правнука-захисника.
За дорученням селищного голови Валерія Немировського головний спеціаліст відділу освіти, спорту, культури і туризму селищної ради Інна Карпин та завідувач відділенням соціальної допомоги вдома КУ «Центр надання соціальних послуг» Алла Барчишена привітали іменинницю з поважним ювілеєм, побажали їй міцного здоров’я, благополуччя, родинного затишку, Божого благословення на подальші роки. Хай ще не один ювілейний день народження завітає у Вашу долю, шановна Маріє Андріївно.
