27 січня – Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту
ПОГЛЯД У МИНУЛЕ
Саме 27 січня 1945 року визволили в’язнів найбільшого нацистського табору смерті Аушвіц-Біркенау в Освенцімі. За час існування цього концтабору у ньому загинуло, за різними даними, від 1,5 до 2,2 мільйона людей. За загальними оцінками, жертвами масового знищення євреїв під час Другої світової війни, разом з 4,5 мільйонами дорослих, стали 1,5 мільйона дітей.
Офіційно визнано, що від 5,5 до 6,1 мільйони євреїв було вбито протягом Голокосту, з них від 2,2 до 2,5 мільйони на території колишнього Радянського Союзу, значною мірою в Україні. Три мільйони осіб було вбито в газових камерах, близько двох мільйонів розстріляно, інші були вбиті іншими методами, померли від голоду, виснаження, примусової праці або екстремальних життєвих умов, в яких вони були змушені перебувати. Масовою братською могилою і символом Голокосту в Україні став Бабин Яр. Із вересня 1941 року до кінця вересня 1943-го він був місцем регулярних розстрілів і захоронень, які проводилися військовими і поліцією окупаційної нацистської влади.
На сьогодні, Голокост - це уособлення людських страждань і абсолютного зла, універсальний символ трагічної події для всього людства. Трагедія, що призвела до винищення однієї третини євреїв і незліченних жертв з числа представників інших меншин, буде завжди служити всім народам застереженням про небезпеки, що таять у собі ненависть, фанатизм, расизм і упередженість.
Світ має зробити все для недопущення подібних трагедій і злочинів проти людяності, які, на жаль, стаються і сьогодні, зокрема на українській землі. Адже будь-які антигуманні режими становлять загрозу для всього людства. А злочинці, які спричиняють такі трагедії, обов'язково мають бути покарані міжнародним трибуналом. Щоб у диктаторів і тиранів не було бажання повторювати щось подібне у майбутньому.
У цей скорботний день схилімо наші голови перед тими, чиї життя забрали страшні події тих часів та згадаймо українців, які всіма способами намагалися їм допомогти, і нерідко платили за це своїм життям. Приєднаймося до загальної печалі й разом поспівчуваймо болю та втраті, ім’я якої Голокост. Її нічим не заповнити. Вже не запобігти. Зробімо все, щоб подібне більше ніколи не повторилося!
Пам’ятаймо!
