Загинув, захищаючи незалежність і територіальну цілісність України
Сьогодні Комаргород, жителі Томашпільської територіальної
громади, Вінниччина і Україна прощалися зі своїм вірним сином, захисником і оборонцем рідної землі, солдатом ЗСУ Сергієм Борденюком. Він був ще й люблячим сином, коханим чоловіком, турботливим батьком, другом, товаришем і побратимом. Загинув герой-захисник від ворожої зброї, від рук російського агресора, що посягнув на нашу землю і наше мирне життя, на наш життєвий вибір і наші мрії про майбутнє. Загинув, захищаючи незалежність і територіальну цілісність України, всіх нас від «принад руського міра», що їх вже більше 8-ми років нав’язує нашому народові росія.
Проводжали земляка в останню путь жителі села і територіальної громади, бійці територіальної оборони, друзі, товариші, побратими. На мітингу на Меморіалі слави села щире співчуття і вдячність за сина-патріота, за справжнього ГЕРОЯ, захисника УКРАЇНИ висловили родині голова Тульчинської районної ради Василь Неборецький, селищний голова Томашполя Валерій Немировський, заступник начальника Тульчинської військової адміністрації Сергій Чепернатий, військовий комісар першого відділення Тульчинського районного центру комплектування і соціальної підтримки Роман Сватко , староста Комаргородського старостинського округу Олександр Чоботар та священник місцевого храму о.Іван.
Загинув Сергій Пилипович Борденюк, старший сержант, командир відділення самохідного артилерійського взводу самохідної артилерійської батареї самохідного артдивізіону бригадної артгрупи в/ч 1619, житель с. Комаргород Томашпільської територіальної громади Тульчинського району Вінницької області 7 червня 2022 р. під Миколаєвом, виконуючи бойове завдання. Загинув люблячий чоловік, турботливий батько і син, гарний товариш і просто хороша людина. Таким знали Сергія рідні , близькі та знайомі.
Народився Сергій Пилипович 22 грудня 1979 року в с. Бондурівка Чечельницького району на Вінниччині. Після навчання в сільській школі Сергій навчався в Ладижинському аграрному технікумі. Не завершив навчання, бо був призваний до лав армії. Після демобілізації продовжив навчання і отримав диплом техніка-механіка. У 2002 р. переїхав до Комаргорода, працював майстром Комаргородського вищого професійного училища, а потім механізатором ТОВ «АК «Зелена долина». Зарекомендував себе відповідальним, сумлінним працівником, гарний товаришем, доброю і щирою людиною.
З початком воєнних дій на українській землі, які розпочала російська федерація ще у 2014 р., Сергія було мобілізовано до армії. Він – учасник АТО, служив у 128 гірсько-піхотній бригаді командиром самоходки, брав участь у боях під Дебальцевим та інших гарячих точках. У 2015 р. демобілізований, повернувся додому, де його чекали дружина, троє дітей. Далі була праця, мирне щасливе життя, яке віроломно обірвав той же ворог - рф, якій Україна – як кістка в горлі. І знову Сергій у лавах Збройних сил України, знову серед товаришів- побратимів, з якими став на захист родини, українського народу, рідної землі і держави.
Звістка про загибель Сергія Борденюка шокувала жителів Комаргорода, всіх тих, хто знав його, поважав і цінував. Тож коли героя – захисника привезли до села, незважаючи на пізню нічну пору, його зустрічали живим коридором сотні людей. Не передати словами людські емоції, біль і сум, що відчували земляки в той важкий момент.
Відспівували загиблого героя, воїна ЗСУ, мужнього, відважного сина української держави Сергія Борденюка у місцевому храмі.
… Під звуки військового салюту труну з тілом загиблого воїна прийняла рідна земля. Спочивай з Богом, дорогий ГЕРОЮ! Хай мирним і спокійним буде твоє життя у Божій обителі - Царстві Небеснім.