Герої не вмирають! Слава Україні! Слава її Героям!
20 лютого 2022 року Україна вкотре згадувала трагічну сторінку своєї непростої історії, коли на Майдані в Києві в трагічні дні 18 – 20 лютого 2014 року виросли нові барикади із живих квітів у пам’ять Героїв Небесної Сотні – мужніх захисників свободи і демократії в державі.
Тоді на Майдані загинуло найбільше людей – 78 осіб, після 20 лютого – ще 20. Усі вони увійшли до меморіалу борців за українську незалежність – до Небесної Сотні. Ста п’яти героям Небесної Сотні посмертно надано звання Герой України. Серед них і наші земляки: Валерій Брезденюк із Жмеринки, жмеринчанин Леонід Полянський (у 2014 жив у Києві, похований у Жмеринці), Максим Шимко з Вінниці. Троє іноземців – громадянин Білорусі Михайло Жизневський та громадяни Грузії Зураб Хурція і Давид Кіпіані – посмертно нагороджені орденами Героїв Небесної Сотні. Їх пам'ять та пам’ять загиблих в АТО і померлих уже після демобілізації воїнів – атовців вшанували в неділю в Томашполі.
Сонячним і теплим видався цей день. Та згадка про події восьмирічної давнини тяжким тягарем лягає на душу. Бо саме в зимові дні тоді в Києві розгорнулися найтрагічніші сторінки в новітній історії України, тоді вирішувалася її майбутня доля – бути чи не бути їй вільною незалежною частиною Європи.
Вклонитися низько до землі пам’яті героїв сьогодення – героїв Небесної Сотні та воїнів-атовців, котрі змінили хід історії України, зібралися біля пам’ятника борцям за свободу і незалежність України в центрі селища керівники територіальної громади – селищний голова Валерій Немировський, перший заступник селищного голови Віталій Годний, воїни, учасники АТО, батьки та родичі загиблих і померлих атовців, керівники підприємств, організацій, силових установ громади, небайдужі жителі громади. Гордо звучить над площею Державний Гімн України. А ведучі урочистостей нагадують присутнім про незабутні дні лютого 2014 року, про трагедію, що досі болючою раною кровоточить у серці кожного українця-патріота, а юна співачка Алінка Слободянюк вкотре висловила мрію кожної української дитини – жити в мирній країні під мирним небом.
По закінченні урочистостей відбулася панахида в пам'ять про загиблих героїв, яку провів протоїєрей Томашпільського храму Нерукотворного Образу Христа Спасителя о. Михайло. А до підніжжя монументу лягли квіти як знак вдячності за подвиг в ім’я життя, як наша клятва не зрадити їхній подвиг, бути справжніми патріотами своєї держави, любити Україну, своїми справами наближати мир та добробут на рідній землі!
