З роси й води Вам , шановна ювілярко!
Здається, ще зовсім недавно Ганна Петрівна Левко, жителька села Яришівка, разом з подругами поспішала у колгоспні поля, доглядала, ростила, збирала все те, що давало людям хліб і до хліба. А вже налетіли-набігли роки, пригнули тендітні жіночі плечі, білим сріблом запорошили скроні… Та й років тих набігло немало – небагато – цілих 90! Саме таку ювілейну дату – 90 років з дня народження відзначала ГаннаПетрівна 17 листопада цього року.
Завітали до її скромної оселі в цей день, аби поздоровити ювілярку з поважною датою селищний голова Валерій Немировський, староста Липівського старостинського округу Юрій Криворука, директор КУ «Центр надання соціальних послуг» селищної ради Людмила Поперечна. Тепло і приязно, щиро зустрічала іменинниця гостей, дякувала за вітання, квіти і подарунки. За святковим столом згадувала вона про нелегкі напівголодні дитячі роки, що пройшли в с. Антонівка, звідки родом ювілярка. З теплотою розповідала про батька Петра Олександровича – колгоспного їздового, годувальника родини, де зростало трійко дітей, який у жорстокі воєнні роки другої світової зі зброєю в руках боровся із фашизмом.
Недовго навчалася в школі, бо зарання довелося пізнати нелегкий труд в колгоспі, уже будучи заміжньою працювала в ланці по вирощуванню цукрових буряків. Що то був за важкий труд! Адже майже всі роботи виконувалися вручну. І в спеку, і восени під дощем , а то й снігом – все знаходилася робота для жіночих рук.
Так і пролетіли роки. Вже й на пенсії давно, і сили не ті, але любить Ганна Петрівна працювати біля землі, доглядати живність, спілкуватися з людьми. Радіє, що поруч – її дорога половинка – Григорій Федорович, з яким прожила більше сорока років. Мов сиві голубята, ідуть вони по життю, допомагають, підтримують одне одного.
Короткими видалися хвилини спілкування з ювіляркою, а здається, що знаєш цих людей багато літ ось такими скромними, відкритими і щирими. Хай же дарує Вам Бог, шановна Ганно Петрівно, ще багато років життя при доброму здоров’ї.
