Роки як нагорода за достойно прожите життя
Ясним бездонно- глибоким синім небом, усміхненим світлим сонечком зустрічала нещодавно на порозі хати поважних гостей Парасковія Іванівна Вакула – жителька с. Кислицьке, якій 10 листопада виповнилося цілих 90 років! І не можна було не подивуватися тому сонячному оптимізму, тому джерельночистому життєлюбству, яким світилася ця маленька сивоволоса жіночка , на долю якої випало чимало і доброго, і гіркого.
… Народилася Парасковія Іванівна восени далекого 1931 року в сім’ї сільського коваля Івана Мартиновича Бойка. Про нього – талановитого майстра ковальської справи – й досі добрим словом згадують кисличани. А ще був Іван Мартинович людиною, як тепер кажуть, з активною життєвою позицією. Його цікавило життя сільської громади, тут він був завжди не збоку, а в гущі подій. Такими ж активними та небайдужими росли й діти Бойка.
Нелегкими життєвими дорогами довелося пройти Парасковії Іванівні. У повоєнні роки після закінчення школи деякий час працювала у Вапнярці на яйцебазі. А коли одружилася з Іваном Олександровичем Вакулою – залізничником ст. Вапнярка, учасником бойових дій другої світової війни – великі роки трудилася в рідному селі. І не було такої роботи, якої б вона цуралася чи боялася: трудилася в ланці, була й ланковою, треба підмінити доярку – будь ласка, треба на вівцеферму, на тік, на погрузку – ніколи не відмовить. Завжди вміла ладити з людьми. За людяність, порядність, за веселий характер, співочу натуру поважали в селі Параску Іванівну тоді й тепер.
Разом з чоловіком звели власну хату, народили сина Олександра й доньку Людмилу. І завжди в роботі обоє. За старанність, сумлінність, активність не раз отримувала Парасковія Іванівна нагороди від керівників села, побувала за путівками і в Москві, і у Вільнюсі. Нагороджена медаллю «Ветеран праці». Закохана в пісню, не раз із подругами по ланці та пісні виступала на сільській сцені, в районі та в області.
А ще Парасковія Іванівна - активна прихожанка і співачка Кислицького храму великомучениці Парасковії. Коли трапилася біда – церква згоріла у 2004 році - жінка доклала чимало сил, енергії для відбудови храму. І кошти збирала, і їсти варила майстрам, і все, що було в її силах робила, щоб відродити Божу оселю. Тож недарма в день її ювілею так гарно, урочисто вітала Парасковію Іванівну в цьому храмі релігійна громада села, гучно і піднесено звучало на її честь «Многії літа».
Привітали ювілярку від Томашпільської територіальної громади селищний голова Валерій Немировський та староста Кислицького старостинського округу Віктор Цимбал, вручили їй квіти і подарунки. Вітали всі рідні, знайомі, подруги, яких в іменинниці багато. Зичимо ювілярці ще багато років прожити при здоров’ї, в оточенні дорогих рідних людей, в теплі, добрі й під Божою опікою!
