Вшанували героїв, які врятували життя на планеті Земля
Минає 35 років, як 26 квітня 1986 року вогонь Чорнобиля опалив землю і душі мільйонів громадян не лише України, але й світу. І відтоді Чорнобиль - це не лише велика трагедія всього людства, а й символ безмежної мужності учасників ліквідації наслідків катастрофи, в тому числі й наших земляків, які нині живуть на Томашпільщині. Усі вони, ризикуючи своїм життям та здоров’ям, захистили людство від невидимого страшного ворога – від радіації.
На боротьбу з невидимим ворогом усього живого першими стали 28 пожежників Чорнобильської АЕС. Вони були першими і першими пішли із життя. Їх сьогодні називають «шеренгою № 1». Бо коли їм у квітні 1986-го сказали «Треба», вони нічого не питали, поїхали в зону. Працювали. І якби не їхня мужність і жертовна праця, наслідки аварії були б значно страшнішими. Володимир Правик, Микола Ващук, Василь Ігнатенко, Віктор Кібенок, Микола Тітенок, Володимир Тишура, Леонід Телятников… Це вони кинулися у вогонь, у небезпеку і затулили собою нас усіх. Всього ж у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи взяли участь більше 600 тис. осіб з усього СРСР, зокрема українців – 350 тис., а серед них і наші томашпільчани, люди різних професій: водії, зв’язківці, медики, будівельники…
Саме їх, рятівників світової цивілізації, ліквідаторів наслідків техногенної катастрофи, вшановували вчора в Томашпільській громаді. В актовому залі адміністрації зібралися запрошені учасники ліквідації аварії на ЧАЕС, вдови померлих ліквідаторів і дружини живих, сільські старости громади. Їх привітав з 35-ою річницею Томашпільський селищний голова Валерій Немировський. Згадуючи про ті далекі події він зокрема підкреслив:
- Пам'ять про загиблих в атомному вогні, померлих від радіації стукає в наші серця, не дає забути про моральні уроки, які дав нам Чорнобиль: відповідальне ставлення до виконання дорученої справи, милосердя і патріотизм. Жоден із нині живущих «чорнобильців» не був у зоні після тих пережитих подій. Але в ці дні пам’яті, роздумів і скорботи мусимо замислитися, бо є над чим: живемо на технологічному вулкані. То чи не повториться трагедія в іншому місці? Чи стали ми шанувати рідну землю, природу, світ? Чи не забули, що врятований ними, чорнобильцями, світ, – найкращий пам’ятник тим, хто згорів у чорнобильському пеклі? Чорнобильська аварія стала важким уроком для нас, за який заплачено дорогою ціною. Пам’ятаймо про це і робімо все, щоб ніколи більше не падала на землю гірка зірка Полин.
У Міжнародний день пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф щиросердно дякую за подвиг вам, чорнобильцям, які живуть поруч із нами! Зичу вам і вашим родинам міцного здоров’я, щастя і затишку, благополуччя та довгих років життя!
До щирих вітань приєдналася і депутатка Верховної Ради України Лариса Білозір. У своєму виступі вона наголосила на величі подвигу людей, яких ми сьогодні називаємо чорнобильцями, і з гіркотою сказала про те, що нині держава часто забуває про свій вічний борг перед цими героями, які врятували світ від ядерної смерті. «Я низько схиляю голову перед вами і висловлюю вам глибоку вдячність за мужність, саможертовність, за те, що врятували світ від смертоносної небезпеки», - сказала народна обраниця. Всім учасникам - ліквідаторам Лариса Миколаївна вручила пам’ятну медаль до 35-річчя аварії на ЧАЕС та великодній подарунок, а селищний голова Валерій Немировський – грошову винагороду від селищної ради. Від учасників урочистих зборів до памятної дошки на честь героїв – чорнобильців корзину квітів доручили покласти ліквідаторам Володимиру Корольову з Вил та Михайлу Цюпрі з Томашполя.
Свої пісні подарували присутнім працівники культури нашої громади Людмила Базюк, Олег Стебельський, Олександр Зализюк, Руслан Трачук та студент-практикант Василь Цибуляк. По завершенні урочистостей – спільне фото героїв – чорнобильців.
