Афганістан – наш вічний біль
15 лютого у день великого християнського свята Стрітення, в день, коли в 1989 році останні частини 40-ої армії покинули Афганістан, ми вшановуємо воїнів-афганців - нині живих і тих, що повернулися в рідну землю в «чорних тюльпанах» або відійшли у вічність уже в мирний час.
В цей день ми згадуємо Миколу Жоріна з Пилипи- Борівських, Вячеслава Беззубова з Рожнятівки, Анатолія Сауляка з Пеньківки, чиїми іменами названі вулиці в їх рідних селах. Згадуємо Данчика Миколу Миколайовича з Комаргорода, Шпикуляка Олександра Григоровича з Антонівки, Комара Володимира Івановича з Вил, Гладчука Павла Васильовича з Нетребівки. В цей день ми віддаємо нашу повагу і пошану всім українським воїнам – інтернаціоналістам, які в різний час і в різних гарячих точках виконували свій солдатський обов’язок. Нині це наш обов’язок і наша вдячна пам'ять, яку не викреслити з історії України, з наших українських сердець.
Шановні ветерани афганської війни, члени родин воїнів-афганців! Шановні учасники бойових дій на території інших держав!
Засвідчуємо нашу глибоку повагу і шану вашій мужності та самовідданій праці. Ви добре знаєте ціну війни і миру і тому вмієте дорожити сьогоднішнім днем, усвідомлюєте свою відповідальність за майбутнє, за долю прийдешніх поколінь, для яких ви є прикладом, взірцем служіння народу і державі. Вітаю всіх воїнів- інтернаціоналістів зі святом і бажаю міцного-міцного здоров’я, родинного щастя, миру, добробуту та нових звершень у благородній справі служіння Вітчизні. Честь і слава вам, шановні ветерани! І слава нашій неньці Україні!
Томашпільський селищний голова Валерій Немировський