Про вихідні дні 2019 року в Україні та оплату праці
Календар свят в Україні на 2019 рік передбачає 11 офіційних вихідних. На додачу вихідними будуть і деякі робочі дні у випадку, коли державні свята випадуть на суботу-неділю або вівторок чи четвер (в останньому випадку робочі дні переноситимуться на суботу).
Усі святкові дні у 2019 році:
• 1 січня – Новий рік;
• 7 січня – православне Різдво Христове;
• 8 березня – Міжнародний жіночий день;
• 28 квітня – Великдень;
• 1 травня – День праці;
• 9 травня – День Перемоги;
• 16 червня – Трійця;
• 28 червня – День Конституції України;
• 24 серпня – День Незалежності України;
• 14 жовтня – День захисника України;
• 25 грудня – католицьке Різдво Христове.
Унаслідок перенесення свят, які випадають на суботу-неділю, українці матимуть вихідні понеділки:
- 29 квітня – Великодній понеділок;
- 17 червня – Трійця;
- 26 серпня – понеділок після Дня Незалежності.
Для раціонального використання робочого часу Кабінет Міністрів України рекомендує зробити вихідними перед - або післясвяткові робочі дні, а потім відпрацювати:
- вівторок, 30 квітня – відпрацювати у суботу, 11 травня;
- п’ятницю, 10 травня – відпрацювати у суботу, 17 травня;
- понеділок, 30 грудня – відпрацювати у суботу, 21 грудня;
- вівторок, 31 грудня – відпрацювати у суботу, 28 грудня.
Скороченими робочими днями будуть 7 березня, 30 квітня, 8 травня, 27 червня і 23 серпня.
Через перенесення вихідних українці в 2019 році матимуть одразу кілька довгих вікендів:
- Різдво – 5-7 січня;
- Вихідні з нагоди жіночого дня – 8-10 березня;
- Великдень і День праці – 27 квітня – 1 травня;
- Трійця – 15-17 червня;
- День Конституції – 28-30 червня;
- День Незалежності України – 24-26 серпня;
- Святкування Дня захисника України – 12-14 жовтня;
- Католицьке Різдво Христове – 23-25 грудня;
- Новорічні свята – 29 грудня – 1 січня 2020 року.
Хто повинен застосовувати ці рекомендації?
Обов’язковими ці рекомендації є для бюджетних установ, органів влади та банків. Отже, це впливатиме на роботу ДФС, банків, Держказначейства. Тому ці перенесення слід врахувати для своєчасної сплати податків та звітування з них, а також для проведення безготівкових розрахунків.
Небюджетні підприємства можуть самостійно визначити для себе, якими будуть їх робочі дні у 2019 році, не грунтуючись на рекомендаціях КМУ. Якщо ж підприємство вирішить застосовувати рекомендації КМУ, то ці перенесення слід врахувати при виданні наказу про перенесення вихідних та робочих днів на підприємстві, в установі або організації, погоджений з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником).
Оплата праці у вихідні, святкові та неробочі дні, у нічний та надурочний час.
Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.
Заробітна плата працівнику повинна виплачуватися за фактично відпрацьований час виходячи з посадового окладу (тарифної ставки, ставки заробітної плати) або залежно від виконання норм виробітку і відрядних розцінок з урахуванням підвищень, доплат і надбавок.
Розмір заробітної плати за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати.
При обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат.
Як оплачується робота у святковий і неробочий день?
Заробітна плата в такі дні обчислюється за правилами статті 107 КЗпП України у подвійному розмірі:
• відрядникам - за подвійними відрядними розцінками;
• працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, - у розмірі подвійної годинної або денної ставки;
• працівникам, які одержують місячний оклад, - у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий і неробочий день провадилася у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилася понад місячну норму.
Робота у вихідний день може компенсуватися, за згодою сторін, наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі. Оплата за роботу у вихідний день обчислюється за правилами статті 107 КЗпП України.
А от робота у нічний час з 10 години вечора до 6 години ранку оплачується у підвищеному розмірі, передбаченому колективним договором, але не нижче 20 % тарифної ставки (окладу), за кожну годину роботи у нічний час відповідно до вимог ст. 108 КЗпП України.
Оплата роботи в надурочний час проводиться відповідно до вимог статті 106 КЗпП України: за погодинною системою оплати праці робота в надурочний час оплачується в подвійному розмірі годинної ставки. за відрядною системою оплати праці за роботу в надурочний час виплачується доплата у розмірі 100 відсотків тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації, оплата праці якого здійснюється за погодинною системою, - за всі відпрацьовані надурочні години.
У разі підсумованого обліку робочого часу оплачуються як надурочні всі години, відпрацьовані понад встановлений робочий час в обліковому періоді, у порядку, передбаченому частинами першою і другою цієї статті. Компенсація надурочних робіт шляхом надання відгулу не допускається.
Порядок оплати праці за роботу у святкові та неробочі дні і компенсації за роботу у вихідний день поширюється і на працівників з ненормованим робочим днем.
Слід також зазначити, що визначені КЗпП норми оплати праці за роботу у святкові, неробочі та вихідні дні є мінімальними державними гарантіями. Водночас підприємства відповідно до статті 97 КЗпП і статті 15 Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 р. № 108/95-ВР можуть самостійно в колективних договорах встановлювати більш високі рівні оплати праці за роботу у святкові, неробочі та вихідні дні, в тому числі виплачувати премії.
Шановні роботодавці, неухильно дотримуйтеся вимог законодавства про оплату праці в частині виплати заробітної плати не нижче мінімального встановленого розміру.
За недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці передбачено застосування щодо суб’єкта господарювання штрафної санкції у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати за кожного працівника, щодо якого вчинено порушення (41 730 грн. з 01.01.2019 р.). Наголошуємо: заходи щодо притягнення до відповідальності за таке порушення вживаються незалежно від факту його усунення в ході інспекційного відвідування.
Вікторія Скальська,
інспектор праці фінансового відділу
