«Одвічна Русава» скликала друзів
Старовинна Стіна у день свого храмового свята – на літнього Миколая – вшосте приймала районний культурно-мистецький фестиваль «Одвічна Русава - 2016». Селищні, сільські територіальні громади району, окремі організації районного центру представили на святі пісні й народного мистецтва свої світлиці. Основний лейтмотив цьогорічного фестивалю – материнська хустина як оберіг родинний.
У святі народної культури взяла участь і Томашпільська територіальна громада, представивши на ньому кращі мистецькі здобутки як майстрів вишивки, так і збережені любовно традиційні жіночі хустки, виготовлені ляльки-мотанки, приготовлені народні страви.
Стараннями колективу селищної ради було зібрано чимало експонатів для світлиці «Добром багата Томашпільська хата». Так найбільше хусток для фестивалю надали жительки Томашполя Галина Подпонаровська, Марія Немировська, Світлана Дєдова, яких організатори фестивалю – відділ культури і туризму райдержадміністрації відзначили подяками за вагомий внесок у збереження, розвиток і популяризацію традиційної народної культури на Томашпільщині та за участь у 6 фестивалі народної культури «Одвічна Русава». Директор центральної районної бібліотеки Валентина Нагірняк поділилася дорогим скарбом – хустками своєї матері, які зберігає як музейні експонати.
Багатьох учасників фестивалю привабили «писанкове дерево» та барвисті «писанки» з пінопласту виготовлені малятами дитсадочка «Сонечко» (завідувач Олена Годна) та їхніми батьками, а з лялькою-мотанкою на імпровізованому візку охоче фотографувалися і діти, і дорослі. Допомогли створити у світлиці святковий настрій десятки вишиваних рушників. Надовго зупинялися люди і біля картин та ікон, вишитих працівником районної ради В.В.Цимбалюк – багатодітною мамою і вправною майстринею нитки і голки.
Врешті, який фестиваль без традиційних пирогів і вареників, без шашлику та рибної юшки?! Ними, смачно приготовленими умілими жіночими і чоловічими (!) руками, пригощав гостей свята господар світлиці голова селищної ради Валерій Немировський та його дружина Наталія, пригощалися й їхні помічники та помічниці.
Завершальним акордом святкування стало виконання всіма його учасниками традиційного кривого танцю і «Подоляночки». У величезному хороводі були задіяні й дорослі, і діти, старші віком і малюки. І це чудово, бо збережена традиція, і є кому її передати, а значить народна культура житиме і житиме вічно.
